Поділ на економічні формації за Марксом

Одним з найважливіших постулатів в навчанні Маркса став поділ усього історичного періоду розвитку людства на кілька основних економічних і виробничих формацій.

Деякі історики називали їх класами, деякі стратифікацією.

Але сенс від цього не змінювався – в основі економічних філософій лежить розподіл людей на класи.

Також примітно, що в основі формацій лежить принцип виробництва товарів, пристосувань на основі яких суспільство і розвивалося. Прийнято виділяти 6 таких формацій:

  • Первіснообщинний лад. Найперший історичний період розвитку людського суспільства. З формуванням початкового періоду накопичення відсутній поділ на будь-які класи або стану. Вся власність громади (колективу) загальна, і не має певного власника. При цьому з огляду на лише початковий етап розвитку людського суспільства, знаряддя добування і виробництва перебували на суто примітивному рівні і не дозволяли виробляти або зібрати достатньо продукції, крім необхідної лише для виживання. Така формація отримала найменування примітивного комунізму саме через те, що власність перебувала в руках громади і була відсутня експлуатація населення, в збиранні брало участь все суспільство.
  • Азіатська формація. Також такий період в історії іноді іменується державно-общинного ладу, так як в подальшому при розвитку інструментарію видобутку і вдосконаленням способів виробництва людям вдалося отримувати додатковий продукт, тобто в суспільстві відбувалося накопичення і стали з’являтися надлишки цінностей. Для того, щоб розподіляти продукцію і здійснювати централізований контроль в суспільстві став виділятися управлінський клас, який здійснював лише управлінські функції і не займався безпосереднім виробництвом продукції. В подальшому він (знати, жерці, частина воїнства) утворив еліту держави. Дана формація також відрізняється від попередньої наявністю і появою такого поняття, як приватна власність, надалі саме при даній формації стали з’являтися централізовані держави і апарат управління і примусу. Це означало економічне і згодом політичне закріплення розшарування населення і поява нерівності, що послужило передумовами до появи нової формації.
  • Рабовласницький лад. Характеризується сильним громадським розшаруванням і подальшим вдосконаленням знарядь видобування. Накопичення первинного капіталу закінчилися, а розмір додаткового продукту збільшився, що призвело до появи нового класу людей – рабів. У різних державах становище рабів відрізнялося, однак загальним було повне безправ’я. Саме в цю епоху сформувалося уявлення про експлуатується класі, як про німих знаряддях виконання волі панів. При тому, що виробництвом в ту епоху займалися саме раби, вони не мали ніякої власності і не отримували ніяких привілеїв або дивідендів від виконуваної роботи.
  • Феодалізм. Період в історії, який відрізняється появою різних станів, проте також переважно поділ відбувалося вже не на рабів і панів, а на залежних селян і представників знаті і духівництва. У цей період відбувається законодавче закріплення залежності селян, проте в період цієї епохи селяни мали мінімальним набором прав і отримували невелику частину виробленого ними продукту.
  • Капіталізм – характеризується істотним розвитком засобів виробництва і розвитком суспільних відносин. У цей час відбувається значне розшарування суспільства і розподіляються благ в соціальній структурі. З’являється новий клас – робочі, які володіючи суспільною свідомістю, волею і самовосприятием не мають соціальних прав і відчужені від розподілу і користування основними суспільними благами. Клас капіталістів нечисленні, але при цьому диктує свою волю і користується абсолютною більшістю додаткового продукту. Влада реформується і перетворюється від абсолютної влади монархії, як в період феодалізму до різних форм виборної демократії. Також положення робочих відрізнялося неможливістю накопичення первинного капіталу без примусової праці;
  • Комунізм – вища форма розвитку суспільства. Суть даної формації полягала в тому, що засоби виробництва повинні досягти такого рівня, при якому вся власність, незалежно від її цінності, стає громадської (загальною), проте рівень виробництва може забезпечити потреби всіх громадян. Класи при такій формації зникають, все люди мають однакові права і соціальний стан, виконуючи при цьому свою функцію. Це і були основні риси комуністичного ладу.

Важливо! Досягти комунізму в історії нікому не вдалося, незважаючи на численні спроби різних держав, тому його часто називають утопією.

Посилання на основну публікацію