Ознаки планової економіки

Сутність економічної системи

Розвиток людства нерозривно пов’язане з еволюцією і ускладненням економічних відносин. Можна сказати, що людина стала вести господарство ще з первісних часів, коли їжа добувалася для особистого і громадського споживання.

Поступово праця стала спеціалізуватися, з’явилася приватна власність. Люди почали займатися скотарством, землеробством і ремеслами, що сприяло встановленню обміну. Якісні зміни в даній області відбулися в той момент, коли з’явився єдиний еквівалент розрахунку. Він мав натуральну форму, а потім, став здійснюватися за допомогою використання дорогоцінних монет. Не менш важливою подією в становленні господарських систем стало розвиток міжнародної торгівлі, відкриття нових торгових шляхів. Це сприяло формуванню першого накопичення капіталів, а також заклало основи майбутніх ринкових відносин.

Якісні зміни в суспільстві відбулися в ході промислової революції. По-перше, перехід до машинного праці збільшив обсяг випуску, сприяв уніфікації праці, а також появи нових професійних напрямків. Потреби суспільства так само змінилися, покупці мали власні кошти для здійснення покупок. Поступово пропонований асортимент продукції зростав, що давало свободу вибору. Були закладені основи капіталістичного суспільства.

Економічна система являє собою певний сформований інститут відносин, в основі якого лежить суспільний відтворювальний процес. Особливості взаємодії реалізуються на етапах від створення і розподілу благ, до їх збуту і споживання.

В економічній теорії існують різні підходи до поділу економічних систем. Наприклад, за формою власності, а також особливостям господарських зв’язків виділяють такі економічні системи, як:

  • традиційна;
  • планова;
  • ринкова;
  • змішана.

Так само прийнято ділити економічні системи на індустріальні, індустріальні та постіндустріальні. У кожній з них панує свій фактор виробництва, соціальний клас з і метод отримання доходу.

Особливості та ознаки планової економіки

Головною особливістю планової економічної системи є сильна централізація державної влади, яка робить прямий вплив на всі сфери життя суспільства конкретної країни. Така модель була характерна для країн колишнього соціалістичного табору. Особливості планової економіки дозволяли керівникам цих держав впроваджувати ідеї рівності і справедливості. Вважається, що засновниками даної системи стали праці Маркса і Енгельса. Ідея соціальної рівності в плановій економіці реалізовувалася через пріоритет громадського над індивідуальним, і колективного над приватним.

Планова економіка являє собою модель господарських відносин, де здійснюється централізоване управління виробництвом і цінами з урахуванням всіх потреб, що в кінцевому підсумку веде до відносного рівноваги між пропозицією і попитом.

Ознаками планової економічної системи можна назвати:

  • Державна власність на всі наявні економічні ресурси.
  • Стратегічне, тактичне та оперативне управління національною економікою знаходиться в руках уряду.
  • Централізоване прийняття рішення щодо асортименту, цін, обсягів випуску.
  • Будь-які інвестиції здійснюються згідно з державним планом.
  • Повне заперечення приватної власності, колективізм.
  • Повне домінування виробника і пропозиції над споживачем і попитом.

З одного боку, планова економічна модель має низку переваг. Наприклад, вона створює прозору впорядковану господарську систему, в якій формуються передумови для стабільного розвитку, підтримується високий рівень зайнятості населення, надається підтримка явно збитковим виробництвам. Централізована система зіграла важливу роль у швидкій перебудові економіки СРСР на користь військової мобілізації. Після війни вона допомогла відновити господарську систему країни.

Однак, планова економіка має ряд недоліків. Зважаючи на відсутність конкуренції і власної підприємницької ініціативи в системі поступово формується товарний дефіцит. Економічний розвиток країни починає відставати від загальносвітового. Для захисту внутрішнього ринку обриваються міжнародні торговельні зв’язки. В кінцевому підсумку це позначається на технічному і технологічному відставанні від провідних економік світу.

Загальне зіставлення планової і ринкової економічних систем

Сучасне суспільство відмовилося від планової моделі економічних відносин на національному рівні. Однак, елементи даної моделі збереглися в окремих галузях народного господарства. Як правило, вона реалізується в стратегічних сферах, а також в області національної безпеки.

У багатьох країнах був здійснений перехід від планової економіки до ринкової. Перш за все, необхідно було ліквідувати відставання від інших країн, відкрити ринки, створити умови для формування саморегулюючої і гнучкою господарського середовища. Для цього треба було перевести державну власність в приватну, або в спільні форми володіння. Для підприємництва це означало, що комерційні ризики, які раніше переносилися на всю економічну систему, в рамках ринкової, зобов’язували самостійно вирішувати поточні проблеми.

Ресурси в плановій системі розподілялися централізовано, відповідно до пріоритетів, визначених урядом. У ринковій моделі відносини більш стихійні. Співвідношення попиту і пропозиції встановлюється відповідно до ринковими законами рівноваги. Ціни при плановому підході завжди фіксовані, а на ринку вони вільні.

Будь-які зовнішньоторговельні операції при централізованій системі здійснюються строго спеціалізованими органами і підприємствами. Валютний курс стабільний, так само існують спеціальні курси для окремих видів міжнародних операцій. У ринковій економіці будь-який суб’єкт може вийти на міжнародний рівень. Валютний кошик встановлюється відповідно до законів ринку.

При переході від централізованої системи до ринкової відбулося звільнення робочої сили від примусової праці. З одного боку – це зробило ринок праці вільним, з іншого – створило умови, при яких державі все одно необхідно надавати певну соціальну допомогу суспільству в сфері працевлаштування.

Посилання на основну публікацію