Об’єкти і суб’єкти конкуренції

Погляд Карла Маркса на склад об’єктів і суб’єктів конкуренції

Наріжним каменем ринкової економіки є конкуренція, під якою розуміється протиборство економічних суб’єктів за ефективне використання ресурсів в максимальному обсязі.

Серед дослідників економічних процесів не склалося єдиного погляду на склад суб’єктів та об’єктів конкурентної боротьби.

Зокрема, Карлом Марксом при вивченні процесу конкуренції виділено кілька етапів, оскільки даний фахівець вбачав в конкуренції процес взаємодії капіталів на різних стадіях суспільного відтворення. Він характеризував конкуренцію як внутрішню природу капіталу, яка проявляється і реалізується в формі взаємного впливу різних капіталів один на одного. Таке взаємне вплив включає:

Процес накопичення капіталів. На цьому етапі конкурентної боротьби змагальний процес між відокремленими капіталами протікає відносно вигідних сфер їх вкладення, реалізуючи, таким чином, міжгалузеву форму конкуренції, результатом якої є прагнення капіталу до переходу в більш прибуткові види виробництва з менш прибуткових. Як результат в якості об’єктів конкуренції на цьому її етапі можна розглядати різних види, сфери і напрямки діяльності; суб’єктами же конкуренції є:

  • різні види відокремленого капіталу, що проявляють інтерес в поєднанні з можливістю переходу в більш високоприбуткові сфери діяльності;
  • власники факторів виробництва у вигляді домашніх господарств;
  • Власне конкуренцію капіталів. Цей етап руху відокремлених капіталів – виробничий – характеризується вступом цих капіталів в боротьбу з іншими видами капіталів за більш вигідні умови здійснення виробництва. На цьому етапі в якості суб’єктів конкуренції розглядаються господарюючі економічні суб’єкти, які зацікавлені у формуванні однорідних умов здійснення виробничого процесу;
  • Процес концентрації капіталів. Остання стадія конкуренції характеризується виникненням боротьби між господарюючими суб’єктами щодо покупців і їх платоспроможного попиту.

Інші підходи до визначення складу об’єктів і суб’єктів конкуренції

Характеризуючи склад об’єктів і суб’єктів конкурентної боротьби, має сенс розглядати поняття «конкуренція» в різних сенсах:

  • в широкому, коли конкуренція розуміється як суперництво всієї сукупності господарюючих економічних суб’єктів;
  • у вузькому, коли конкуренція обмежується змаганням між економічними суб’єктами конкретного ринку.

Мета будь-якого економічного суб’єкта в умовах ринкової економіки полягає в максимізації величини одержуваного прибутку. Виходячи з цього всі економічні суб’єкти, незалежно від ринку, на якому вони функціонують, конкурують між собою, що характеризує конкуренцію в широкому сенсі. Однак в більш вузькому сенсі конкурентами навіть за прибуток є тільки ті суб’єкти, які функціонують в рамках частково або повністю збігаються фундаментальних ніш.

При цьому під фундаментальними нішами розуміються сегментарні ділянки ринкової економіки, в рамках яких здійснюється реалізація товарів і послуг, що виробляються конкретним економічним суб’єктом. Відповідно конкуренція розглядається як боротьба економічних суб’єктів певних сегментів ринку за платоспроможний (обмежений доходами) попит споживачів.

Визначення тимчасових і просторових меж дозволяє розглядати під суб’єктами конкуренції одночасно зацікавлених в отриманні певного об’єкта господарювання економічних суб’єктів, діяльність яких спрямована на задоволення альтернативних або однорідних потреб.

Склад об’єктів конкурентної боротьби залежить від її форми і етапів здійснення.

В якості кінцевої мети конкурентної боротьби виступає споживче увагу, яке є індикатором економічної ефективності виробничої діяльності, її значення і необхідність для суспільства.

Можливість реалізації товарів і послуг обумовлює значимість витрат на їх виробництво, величина яких виступає додатковим чинником підвищення ефективності виробничого процесу в якості обов’язкової вимоги для володіє конкурентними перевагами економічного суб’єкта.

Наслідком такого підходу є розуміння, що споживчий попит не може розглядатися в якості єдиного об’єкта конкурентної боротьби.

Значущим об’єктом конкуренції виступають виробничі і збутові умови діяльності, під якими фахівцями розуміється сукупність факторів, наявність яких необхідна для виникнення, функціонування і зміни певного об’єкта, тобто виробництва як процесу виготовлення речі, що володіє певною корисністю. Технічна характеристика виробництва має на увазі його розуміння як сукупність факторів виробництва, які необхідні для здійснення його процесу. Ефективне поєднання чинників виробництва або підвищення ефективності їх використання в цілому або окремо забезпечує перевагу економічного суб’єкта в конкурентній боротьбі.

Результатом конкуренції економічних суб’єктів за кращі виробничі умови є конкуренція щодо факторів виробництва, які виступають в якості ще одного об’єкта конкуренції і представляють собою поєднання ресурсів і благ.

Перераховані об’єкти конкурентної боротьби відносяться до господарюючих суб’єктів, домашні господарства як суб’єкти ринку конкурують за такі об’єкти як послуги і товари.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що в якості об’єктів конкуренції слід розглядати обмежені ресурси і блага, потреба в отриманні яких є у кількох суб’єктів.

ПОДІЛИТИСЯ: