Наука – система пізнання об’єктивних законів світу

Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки.

Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини.

У різних галузях пізнання перехід від донаукових знання до наукового відбувався в різний час і був пов’язаний з усвідомленням ідеї доказовості і обгрунтованості знання, визначенням предмета пізнання, відповідних йому понять і методів, з відкриттям фундаментальних законів, що дозволяють пояснювати безліч фактів, і формулюванням базових принципів, на яких створюється фундаментальна теорія. В економічній науці такий перехід стався в XVII в.

Кожна наука прагне до максимальної точності, об’єктивності. Результати наукового пізнання у вигляді теорій, понять, інструментарію організовані таким чином, щоб виключити всі особистісне, привнесене людиною від себе.

Наука прагне побудувати об’єктивну картину – незалежно від людини. Ніяка інша сфера людської діяльності такої мети перед собою не ставить. Вона орієнтована: на отримання такого нового знання, істинність якого не проголошується, а доводиться, обґрунтовується; на сувору, послідовну, циклічно оновлювану у міру старіння організацію знань, на їх систематизацію, отримання достовірних прогнозів.

Як і всі науки, економічна наука – складна і різноманітна система окремих наукових дисциплін. Загальна їх кількість постійно змінюється у зв’язку з відділенням деяких систем знань в нові галузі та підгалузі, а також виділенням фундаментальних і прикладних знань в залежності від застосовуваної ними методології отримання знань.

Посилання на основну публікацію