Економіка праці (економічна теорія праці) являє собою науку, що досліджує організацію, функціонування і результат функціонування ринків праці.
Дана наука займається вивченням поведінки роботодавців і персоналу в процесі впливу стимулів в наступних формах:
Економікою праці досліджуються:
При вивченні предмета економіки праці ключовим поняттям є праця. Сучасна наука економіка праці складається з різних напрямків, які спираються на різні дослідження, традиції і науку.
З точки зору методології економіка праці зростає мікроекономіки, але при цьому досліджує ринок праці не тільки більш докладно, але з огляду на правові, соціальні, демографічні та інші чинники.
Предметом економіки праці є соціально-економічні відносини, які складаються в процесі праці під впливом різноманітних факторів:
Деякими вченими предмет економіки праці трактується більш широко, відносячи до неї питання організації та нормування праці, в тому числі і методи управління персоналом.
Існує безліч різноманітних методів економіки праці, які знаходяться в залежності від поставлених цілей і завдань дослідження.
Дослідниками застосовуються такі типи методів дослідження економіки праці:
Позитивними можна вважати судження або теорії, що містять твердження, які відносяться до фактичного стану справ.
Дані твердження можуть бути як істинними, так і хибними. При опорі на відповідні факти, дослідниками по-різному пояснюються соціально-економічні явища, при цьому не дається їх оцінка в термінах певних норм. Таким чином, позитивними судженнями не розглядається політика, дії або закони в якості хороших чи поганих.
Нормативні висловлювання завжди виразно оцінюють, при цьому дана оцінка спирається на ціннісних орієнтаціях дослідника (вченого), його поглядах та світогляді.
Оцінка, норма поведінки, дії при цьому не аналізуються з позиції відповідності фактам, тому нормативні судження відрізняються від позитивних тим, що не є ні істинними, ні хибними. Прихильники позитивного підходу вважають, що всі теорії економіки за своїм характером повинні бути позитивними, котрі спиралися б на строго об’єктивні методи наукових досліджень, при цьому бути вільними від відповідних суб’єктивних оцінок і норм.
Сучасна економіка праці останнім часом все більш широко використовує математичні методи, які є найважливішим інструментом аналізу соціальних і економічних явищ (процесів) у трудовій сфері. З їх допомогою можна будувати теоретичні моделі, які відображають існуючі зв’язки економічного життя, робити прогнози поведінки економічних суб’єктів, а також відстежувати економічну динаміку.
Велика частина досліджень ринку праці та його складових використовують методи дослідження, що використовуються в статистиці і економетрики: