Більшість з нас в тій чи іншій мірі є інвесторами: вкладаючи гроші в бізнес або фінансові установи, ми стаємо учасником інвесторської діяльності. Але для більш чіткого розуміння цього процесу, варто вивчити поняття та види інвестицій. Причому інвестиційна діяльність залежить від безлічі факторів, які і впливають на класифікацію вкладень, а також форми роботи з ними.
Суть інвестицій
Якщо говорити саме про визначення інвестицій, то його можна побудувати приблизно таким чином – це вкладення капіталу, що належить державним структурам або приватним інвесторам в проекти, які розташовуються в своїй країні або за її межами, на певний термін з певним відсотком прибутку.
Необхідно розуміти, що прибутковість проекту залежить від того, в яку галузь були вкладені гроші і на який термін. Але це далеко не всі фактори, які впливають на результативність. Успішність проекту розраховується ще на початковому етапі і відштовхуючись про цих показників протягом інвестиційного періоду можна регулювати розвиток проекту.
І все ж не можна говорити про інвестиції в узагальненій формі. Класифікація інвестицій досить розгалужена, вони діляться по безлічі ознак. Тому для чіткої орієнтації в цій сфері, варто розглянути всі види інвестицій, уточнюючи всі його ознаки і особливості.
Види інвестицій та їх особливості
Розглядаючи види вкладень, відразу можна зрозуміти, що кожна інвестиція має кілька видових приладдя. Розглянемо всі основні види інвестицій, починаючи з домінуючих ознак:
Вкладення, які пов’язані з поліпшенням діяльності підприємства, умов праці на ньому, приросту виробництва основних продуктів, що випускаються підприємством, відтворенням ОС називаються реальними. А ось вкладення в цінні папери, що призводять до отримання прибутку є фінансовими. Основною ознакою цього поділу на види є об’єкт вкладення коштів.
У тому випадку, коли види і структура інвестицій характеризуються як прямі або непрямі, слід розуміти, що тут поділ йде за ступенем і характером зацікавленості і участі інвестора. У непрямих інвестиціях інвестор звертається до посередника, який і розміщує кошти в найкращі проекти. Детальніше про поняття непрямих інвестицій.
Наступна група ділиться по складової відтворення:
- інвестиції в реноваційні напрямки можна охарактеризувати обсягом коштів, вкладених в пряме відтворення ОС і нематеріальні активи, які піддавалися амортизації в певний період;
- валові вкладення, зазвичай, пов’язані з реальним сектором економіки, де вони є показником масштабу вкладень в відтворювальну складову нематеріальних активів і ОС в окремо взятому періоді;
- а ось чисті інвестиційні вкладення показують масштабність вкладень в забезпечення розширеного відтворення ОС і нематеріальних активів, що в реальному секторі економіки прирівнюється до чистого капіталоутворенні.
Далі слідують види інвестицій та їх класифікація за ступенем прибутковості та залежності від неї. Тут похідні інвестиції безпосередньо пов’язані з чистим доходом, частина якого йде на подальше споживання, а залишилася на заощадження з приростом. У той час як автономні інвестиції, навпаки, не пов’язані з чистим прибутком, а є вкладеннями в НТП і ін.
Інвестиції також мають два види, що показують ставлення інвестицій безпосередньо до інвестора. У момент, коли вкладення йде в розвиток різних потреб підприємства з метою його удосконалення та виходу на новий рівень, інвестиції є внутрішніми. А коли підприємство вкладає свої капітали в проекти і активи інших фірм, відповідно є зовнішніми.
Природним є і факт поділу щодо тимчасового обмеження. Ті інвестиції, термін окупності яких передбачається менше року, вважаються короткостроковими, а довгострокові проекти займають період більше 12 місяців.
Умови залежності даного проекту від інших показує розподіл на види і типи інвестицій саме за цим фактором. Якщо проект можна здійснити без будь-яких застережень в автономному режимі, то даний вид інвестицій вважається незалежним. Зворотна ситуація і необхідність виконання одного проекту для здійснення іншого призводить нас до взаємозалежним інвестицій. А ось ті проекти, які своїм виконанням роблять непотрібним виконання інших подібних є взаємовиключними.
Характеристика ступеня прибутковості також вносить свій розподіл. Показники прибутковості прирівнюються до середніх даних по галузі на ринку і з цього порівняння виходить – високоприбуткові, середньодохідний і низькодохідні інвестиції. Окремо стоять безприбуткові вкладення, які не мають на увазі отримання прибутку в звичайному розумінні, вони призводять до поліпшення соціальних, природних та екологічних факторів.
Незважаючи на те, що існують і безризикові вкладення, в більшості своїй інвестиції пов’язані з ризиком, тому й існує поділ на три групи за рівнем ризику. Варто відзначити, що високоризикові інвестиції відрізняються не тільки високим ступенем ризику, а й, звичайно, обіцяють бути найбільш прибутковими і короткостроковими.
Важливим фактором в інвестиційній діяльності є ліквідність, тому цілком логічно стає і розподіл за ступенем ліквідності – від високоліквідних практично безризикових вкладень до неліквідних, які у відриві від цілісних комплексів не представляють інтересу.
Від форми власності капіталу також йде розподіл на приватні, державні і змішані інвестиції.
Задіяність капіталу дає наступні види:
- вкладення, які йдуть з капіталу, що раніше не використовувався для цього є первинними;
- кошти, отримані шляхом первинного вкладення, тобто використовувані для інвестування не вперше приводять до реінвестування;
- дезінвестування настає в разі вилучення капіталу з підприємства, що приводить до негативних інвестицій.
Територіальна ознака дає нам вітчизняні та іноземні інвестиційний проекти, відповідно і інвестиції мають таке ж назву.
Державна політика передбачає ще й галузеве структурування інвестицій, яке відповідно і відбувається за видами діяльності підприємств.
Розглядаючи види інвестицій та їх характеристики важливо пам’ятати, що метою будь-якого вкладення є приріст вкладеного капіталу, саме цей фактор і є головним. А ось джерела інвестування відрізняються різноманітністю:
- особисті кошти підприємства – тобто Власні джерела;
- інвестиції, залучені з боку;
- кредитні засоби.
Причому перший джерело є внутрішнім, а два інших – зовнішніми джерелами фінансування. У внутрішні джерела можуть бути залучені внески учасників підприємства, внесені при створенні, а також кошти, які стали доходом підприємства за час ведення його діяльності.
Ризикова складова і її нюанси
Практично всі види і типи інвестицій пов’язані з ризиками. Причому ризикова складова має безліч граней і впливає на результат інвестиційної діяльності безпосередньо. Інвестиційні ризики призводять до втрати інвестиції, н повного отримання вигоди повного знецінення вкладеного капіталу. Будь-який інвестиційний проект на етапі розрахунків обов’язково містить всю інформацію і цифри, що характеризують ступінь ризику ненастання позитивного результату. як уже зазначалося вище високоприбуткові інвестиції часто бувають високоризиковими і навпаки.
Необхідно розуміти, що присутність ризикового заходу не є абсолютно негативним, як раз ті підприємці, які всіма силами уникають настання ризиків, часто втрачають і можливість отримання надприбутку. Як і існують форми і види інвестицій, ризики діляться на категорії:
Технічні ризики – їх наступ безпосередньо залежить від стану технічної бази інвестованого об’єкта, несправність якої і може створити ризикову ситуацію.
Ризик економічного характеру стосується не тільки економічної обстановки на підприємстві, а й в цілому по галузі і по країні.
Ризики, пов’язані з політичною обстановкою в державі, що включає в себе не тільки зміна в політичній атмосфері, але як наслідок обмеження або заборона на інвестиційну діяльність.
Соціальні ризики включають в себе всі фактори невизначеності і напруженості.
Фактор екологічного ризику може торкнутися діяльність інвестованого підприємство, наслідком чого з’явитися зрив проекту і неотримання прибутку інвестором.
Різні колізії в правовому полі призводять до настання законодавчо-правових ризиків.
При цьому варто також розрізняти різні форми ризиків. Одні – пов’язані з різними реальними недопоставками або недоробками в діяльності інвестованого об’єкта. Інші ж є залежними від фінансової складової, наступають внаслідок неправильних розрахунків спочатку, або зміни якості і властивостей фінансових інструментів. Також варто розрізняти джерела виникнення ризиків:
- систематичні ризики не наступають для окремо взятих проектів, вони загальні і залежать макрофакторов, як то -зміна законодавства, податкових підходів, загальної економічної політики в країні;
- специфічний ризик настає виключно для певного об’єкта інвестування і залежить від суб’єктивних факторів, як то – погана підготовка персоналу або керівництва, і т.д.
Необхідно розуміти, що один з основних показників ризику – це ризик втрати ліквідності. У ринковій кон’юнктурі наступають моменти, коли досить складно стає вивільнити вкладені кошти, а саме це моментально збиває індекс ліквідності і призводить до негативного результату весь проект. І неможливість виконати повернення вкладених коштів інвестору також є одним з параметрів ризикової складової ліквідності. Поряд з ризиком ліквідності завжди розглядається ризик недоотриманого прибутку, який настає внаслідок неповного виконання будь-яких заходів і т.д.
Вникаючи в суть того які види інвестицій бувають, необхідно розуміти, що, як і види ризиків, вони досить умовні. Чіткої межі між кожною групою немає, а існуючі досить щільно корельовані між собою. Також варто відзначити, що в переважній більшості інвестиції є ризиковими, тому вибираючи проект, необхідно не тільки чітко орієнтуватися в тому, до якого виду інвестицій належить проект, а й розуміти, які ризики з цим пов’язані.