Інструментарій меркантилістів

Меркантилізм (від італ. Mercante – купець, торговець) – напрям економічної думки, послідовники якого бачили в зовнішній торгівлі джерело багатства за рахунок здійснення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів). Політика меркантилізму полягала в заохоченні (з метою збільшення виробництва товару для експорту) розвитку промисловості, особливо мануфактурної, в активному протекціонізмі, підтримці експансії торгового капіталу (зокрема, в заохоченні створення монопольних торговельних компаній), розвитку мореплавання і флоту, захопленні колоній; різкому підвищенні податкового обкладення для фінансування всіх цих заходів. Концепція меркантилізму відображала інтереси великих торгових монополій;

Інструментарій раннього меркантилізму (монетаризму): всебічне обмеження імпорту товарів; вивезення золота і срібла з країни карався смертною карою; встановлення високих цін на товари, що експортуються; система біметалізму (фіксоване співвідношення між золотими і срібними монетами).

Характерні риси та інструментарій пізнього меркантилізму: зняття жорстких обмежень по імпорту товарів і вивезення грошей; домінує ідея «товарного балансу»; протекціонізм економічної політики держави; визначальною функцією грошей визнається функція засобів обігу; система монометалізму.

Для пізнього меркантилізму характерна система активного торгового балансу, який забезпечується шляхом вивозу готових виробів своєї країни і за допомогою посередницької торгівлі, в зв’язку з чим дозволявся вивіз грошей за кордон. При цьому висувався принцип: купувати дешевше в одній країні і продавати дорожче в іншій.

Прогресивність меркантилізму полягає в орієнтації на розвиток капіталістичної мануфактури, обмеженість – що в якості сфери дослідження вибиралася лише сфера торгівлі. Стійка металева валюта, на думку меркантилістів, представляла собою одне з необхідних умов економічного розвитку суспільства.

Меркантилісти Англії: У. Стаффорд (1554-1612 рр.) – Праця «Короткий виклад деяких звичайних скарг різних наших співвітчизників», написаний з позиції захисту активного регулювання грошового обігу. На думку автора, фальсифікація грошей і їх відплив за кордон викликають зростання цін і погіршують матеріальне становище народу; вирішення економічних проблем бачив в заборону вивезення золота і срібла, в регламентації торгівлі з метою обмеження імпорту. Т. Манн (1571-1641 рр.) – Запропонував політику протекціонізму, або захисту національного ринку.

Меркантилісти Франції: А. Монкрет’ен (1575-1621 рр.) – «Трактат політичної економії» – ратував за розширення торгівлі, захищав отримання торговцями великих прибутків, вимагав обмежити діяльність іноземного купецтва. Ж.б. Кольбер (1619-1693 рр.) – Його економічна політика була спрямована на піднесення промисловості, інтереси сільського господарства Франції залишалися на другому плані; домагався збільшення державних доходів в першу чергу за рахунок активного торгового балансу (створення мануфактур, заохочення промисловості, збільшення вивезення промислових виробів і ввезення сировини, скорочення ввезення готових виробів іноземного виробництва).

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Податки – реферат