Інструментарій досліджень Карла Маркса

К. Маркс (1818-1883 рр.) – Німецький економіст, філософ, засновник марксизму – економічного вчення про робітничий клас. К. Маркс видав в 1867 р перший том книги «Капітал». Завершити написання другого і третього томів йому не вдалося через смерть.

Методологія К. Маркса ( «Капітал», т. 1) бере початок з наступних джерел: класична політична економія А. Сміта і Д. Рікардо, трудова теорія вартості, продуктивність праці і т.д .; німецька класична філософія – діалектика і матеріалізм; утопічний соціалізм – соціологічні аспекти, поняття класової боротьби. Особливістю методології К. Маркса є ідея базису і надбудови: сукупні виробничі відносини людей, економічна структура суспільства – базис, на якому розташована надбудова. Вартість товару виходить з величини суспільно необхідних витрат праці, які витрачаються на його виробництво при середньому рівні інтенсивності, – закон вартості, сформульований К. Марксом. Він розрізняв споживчу і мінову вартість. Споживча вартість – здатність товару задовольняти потреби. Мінова вартість – здатність речі обмінюватися на інший товар. Додаткова вартість є вартість продукту неоплаченої праці робітників. Введення цього поняття дозволило показати, як без порушення закону вартості робітник отримує лише частину оплати своєї праці. Реальна заробітна плата ніколи не зростає пропорційно збільшенню продуктивної сили праці, тобто проявляються ознаки експлуатації.

Норма експлуатації – відношення додаткової вартості до розміру змінного капіталу, відповідного оплаті робочої сили.

Гроші – це товар, стихійно виділився з усіх видів товарів і грає роль загального еквівалента, виразника всіх товарів. Гроші є загальним платіжним і купівельним засобом, але вони не можуть існувати за відсутності товарного обміну. К. Маркс вважав гроші першою формою існування капіталу. Під капіталом їм розумілися гроші, що приносять додаткову вартість. Капітал в кругообігу проходить три стадії: з грошової форми переходить в продуктивну, що представляє собою засоби виробництва і робочу силу; на другій стадії виробничий капітал бере участь у процесі виробництва, переходячи в товарну форму; шляхом реалізації продукції товарна форма капіталу перетворюється в грошову. Зміна стадій здійснюється послідовно. У кругообігу капітал, який одночасно виступає в трьох формах (грошової, продуктивної і товарної), К. Маркс визначив як промисловий. Погляди К. Маркса на теорію ренти збігаються з поглядами Д. Рікардо. Заслуга До Маркса полягає у визнанні «абсолютної» ренти. Під останньою слід розуміти рента з земель гіршої якості (родючості) або більш віддалених від ринків збуту.

Суть теорії циклічності економічного розвитку капіталізму полягає в тому, що досягнення макроекономічної рівноваги і послідовний економічне зростання неможливі в результаті існування економічних криз. Причиною кризи є відсутність автоматичного зростання ефективного попиту при розширенні виробництва. Низька заробітна плата веде до відсутності здатності робітників купувати товарну продукцію, вироблену ними. Вихід з кризи і забезпечення відтворення К. Маркс бачив в додаткових витратах з боку капіталістів і землевласників.

...
ПОДІЛИТИСЯ: