Економічний потенціал країни

Визначення економічного потенціалу країни

Сам термін потенціал у науковій літературі має безліч трактувань. Найчастіше його розглядають крізь призму трьох категорій: як сукупність ресурсів, як сукупність здібностей і яка сукупність можливостей здійснення чого-небудь, що існують в прихованому вигляді.

У сфері економіки потенціал приймає дещо інше значення. Під економічним потенціалом прийнято розуміти сукупну здатність наявних економічних ресурсів забезпечувати виробництво максимально можливого обсягу корисностей, відповідно до потреб суспільства на даному етапі його розвитку.

Для економіки характерно двоєдине тлумачення терміна економічний потенціал. Він одночасно сприймається і в якості ресурсів, наявних, і в якості результатів господарської діяльності, які визначаються ступенем ефективності їх використання. Відповідно до цього можна виділити два основні підходи до визначення складу і сутності економічного потенціалу країни:

  • економічний потенціал держави як сукупність ресурсів, якими володіє національна економіка;
  • економічний потенціал держави як ймовірний економічний результат, отриманий в процесі застосування всієї маси ресурсів, залучених в господарський оборот.

У загальному вигляді економічний потенціал країни може бути визначений як різноманіття ресурсів, що знаходяться в країні, а також можливість і ефективність їх використання в ході економічної діяльності держави. В основі економічного потенціалу країни лежить множинна сукупність ресурсів його економіки, які за умови повного використання дають можливість зробити максимальний обсяг валового національного продукту.

Основним синтетичним показником економічного потенціалу країни, який на певний момент часу характеризує можливості економічного розвитку держави, вважається національне багатство.

Національне багатство є сукупністю всіх економічних активів (як фінансових, так і нефінансових), обчислених в ринкових цінах і знаходяться на ту чи іншу дату у власності резидентів країни за мінусом їх фінансових зобов’язань. Його рівень визначає умови виробництва товарів і послуг, а також рівень забезпечення життя населення країни.

Складові елементи економічного потенціалу країни

Будучи комплексним поняттям, економічний потенціал країни включає в себе безліч елементів. Його склад формується за рахунок цілого ряду базових і небазових потенціалів.

До числа базових (формотворчих) потенціалів відносяться природно-ресурсний, виробничий, трудовий і науково технічний потенціали.

Потенціал природно-ресурсної сфери являє собою сукупність природних ресурсів країни. Він відображає здатність природних систем забезпечувати задоволення потреб суспільства в продуктах в рамках господарства даного типу без шкоди для себе.

Природно-ресурсний потенціал представлений:

  • водними і лісовими ресурсами;
  • земельними ресурсами;
  • агрокліматичними ресурсами;
  • мінерально-сировинними і паливно-енергетичними ресурсами;
  • біологічними ресурсами.

Під виробничим потенціалом слід розуміти реальний обсяг продукції, який може бути проведений за умови повного використання наявних у розпорядженні національної економіки ресурсів. Він відображає потенційні і реально наявні можливості, а також фактори виробництва, включаючи його забезпеченість певними видами ресурсів. В ресурсів виробничого потенціалу відносяться основні фонди, а також запаси і резерви матеріальних цінностей у вигляді предметів праці і предметів споживання тривалого користування.

Трудовий потенціал являє собою сукупність ресурсів праці, які знаходяться в розпорядженні суспільство. Інакше кажучи, це наявні в даний час і передбачувані в майбутньому трудові можливості суспільства. Його основним ресурсом є економічно активне населення.

Під науково-технічним потенціалом прийнято розуміти сукупну здатність науково-технічних знань і практичного досвіду, що знаходяться в поточний момент в розпорядженні держави, забезпечувати найбільш повне використання природних, трудових і інвестиційних ресурсів. До ресурсів науково-технічного потенціалу відносяться результати наукових дослідження фундаментального та науково-прикладного характеру, дослідно-конструкторські розробки і науково-технічна продукція.

Крім базових потенціалів в складі економічного потенціалу держави прийнято виділяти фінансовий, інвестиційний, рекреаційний і інші види потенціалів. Всі вони будуються на основі базових потенціалів і є їх продовженням.

Вся сукупність наведених вище потенціалів формує ресурсну структуру потенціалу національної економіки країни. При цьому кожен з них характеризується певною величиною і якісним станом ресурсів, а також умовами, здатними забезпечити найбільш повне їх використання.

Активна і пасивна частини економічного потенціалу країни

Економічний потенціал країни прийнято ділити на дві частини:

  • активна частина;
  • пасивна частина.

Активна частина формується за рахунок ресурсів, що визначають результат використання ресурсного потенціалу та залучених на момент обліку та оцінки в економічну діяльність. Вона представлена ​​діючими основними фондами та нормативними запасами, товарно-матеріальними цінностями в сфері обігу і виробництва, залученими в господарський оборот природні ресурси, реалізованої в технологіях і предметах праці науково-технічною інформацією та використаної частиною економічно активного населення.

Пасивна частина потенціалу національної економіки формується за рахунок врахованих ресурсів, наявних, але поки не беруть участі в господарський оборот на момент оцінки. Вона може бути представлена ​​наднормативними запасами, невстановленим обладнанням, незавершеним капітальним будівництво, розвіданими і врахованими, але не залученими в господарський оборот природні ресурси, незайнятої частиною трудових ресурсів та ін.

Поділ економічного потенціалу країни на активну і пасивну частини дозволяє оцінювати екстенсивні і інтенсивні ресурси, що знаходяться в розпорядженні держави.

ПОДІЛИТИСЯ: