Поняття абсолютних і відносних величин
Абсолютні і відносні величини – ключові інструменти статистики та економіки, що використовуються з метою визначення кількісних характеристик і динаміки зміни показників.
Абсолютні і відносні величини, відображаючи відповідні характеристики, не можуть існувати одне без одного.
Абсолютні величини в економічному аналізі
Абсолютна величина виражає кількісні розміри певного явища без відносини його з іншими, без оцінки змін, що відбуваються і відхилень. Абсолютна величина характеризує обсяг і рівень процесу (явищ), будучи завжди іменованими числами.
Абсолютні величини мають розмірність, тобто одиницю виміру.
Класифікація абсолютних величин:
- натуральні,
- трудові,
- грошові та ін.
Середні і відносні величини
Співвідношення кількох абсолютних величин виражається за допомогою середніх і відносних величин.
Цей вислів може визначатися для декількох явищ (процесів) або для одного, взятого в іншому обсязі і в інший період. Дані елементи можуть виступати приватним від статистичних чисел, що характеризують кількісне співвідношення.
Для визначення відносних величин, необхідно один показник розділити на інший, який приймається в якості базового.
Базовою величиною можуть бути наступні показники:
- Дані плану,
- Фактичні данні,
- Відомості попередніх років,
- Показники інших підприємств та ін.
Відносні величини порівняння можуть виражатися в процентному співвідношенні (по базі, яка прийнята за 100) або у вигляді коефіцієнтів (в цьому випадку база – одиниця).
Класифікація абсолютних величин
Абсолютні величини можуть бути двох типів:
- Індивідуальні абсолютні величини, що характеризують розмір ознаки конкретної одиниці Прикладами таких величин можуть бути розмір заробітної плати співробітників або вклад у банку. Дані розміри визначають безпосередньо в процесі спостереження, при цьому відбувається їх фіксація в первинної облікової документації.
- Сумарні абсолютні величини, що відображають підсумковий показник ознаки в сукупності об’єктів. Даний розмір виступає як сума числа одиниць (чисельність сукупності) або обсяг варіюють характеристик.
Класифікація відносних величин
Основна умова розрахунку відносних величин – порівнянність одиниць і існування реальної зв’язку досліджуваних явищ. Величина, з якою проводять порівняння, що знаходиться в знаменнику в дробу, виступає базою або підставою співвідношення. Відповідно до її вибором, результат може бути виражений в різних частках одиниці, то мережу десятих, сотих (відсотків), тисячних (десята частина відсотка, проміле), десятитисячні (сота частка відсотка продецімілле).
Одиниці, які зіставляються, можуть бути як однойменними, так і різнойменними. Якщо одиниці різнойменні, то їх найменування формується в залежності від використовуваних одиниць (ц / га, рублів / чол. Та ін.).
В економічному аналізі застосовуються кілька видів відносних величин:
- динаміки,
- Відносна величина структури, що характеризує частку певних частин досліджуваної сукупності в загальному її обсязі;
- Величина планового завдання, що виражає відношення запланованих показників на майбутній термін до фактичних сформованим значенням на поточний період;
- інтенсивності,
- порівняння,
- координації,
- Ступеня економічного розвитку.
Розрахунок відносних величин проводять шляхом визначення відносини чисельності в певній частині на загальне їх кількість (або обсяги). Дані одиниці виражаються в процентному співвідношенні або в простому кратному співвідношенні. Наприклад, розрахунок питомої ваги міського населення.