Структура екології

Всі прикладні екологічні науки пов’язані із загальною екологією. Їх можна систематизувати або за методами, якими вони користуються.

I. У відповідності з розмірами об’єктів вивчення, це напр .:

1. аутоекологія (грец. Аutos – сам) – розділ екології, що вивчає взаємини окремого організму з навколишнім середовищем.

2. демекологія (грец. Demos – народ) – вивчає популяцію і її середовище.

3. Ейдекологія (грец. Eidos – образ) – екологія видів.

4. Сінекологія (грец. Syn – разом) – розглядає життя спільнот організмів (екосистем).

5. Ландшафтна екологія – вивчає пристосування організмів в різній географічному середовищі.

6. Мегаекологія або глобальна екологія – наука про біосферу землі та становищі людини в ній.

II. Відповідно до ставленням до об’єкта вивчення, це напр .:

1. Екологія мікроорганізмів;

1. Екологія грибів;

2. Екологія рослин;

3. Екологія тварин;

4. Екологія соціальна – розглядає взаємодія людини і людського суспільства з навколишнім середовищем;

5. Екологія людини – включає вивчення взаємодії людського суспільства з природою, екологію людської особистості та екологію людських популяцій, у тому числі вчення про етноси;

6. Екологія промислова, або інженерна – розглядає взаємний вплив промисловості і транспорту на природу;

7. Сільськогосподарська екологія – вивчає способи отримання сільськогосподарської продукції без виснаження природних ресурсів, а також способи одержання екологічно чистих, тобто незабруднених небезпечними для здоров’я людини речовинами, продуктів;

8. Медична екологія – вивчає хвороби людини, пов’язані із забрудненням середовища та способи їх попередження і лікування.

III. У відповідності зі середовищами і компонентами, можна виділити такі дисципліни, як, наприклад:

1. Екологія суші.

2. Екологія прісних водойм.

3. Екологія морів.

4. Екологія тундр.

5. Лісова екологія, вивчає способи використання ресурсів лісів при їх постійному відновленні.

6. Екологія високогір’я,

7. Урбаноекологія (лат. Urbanus – міський) – екологія містобудування, вивчає можливості розселення людей у ??містах та інших населених пунктах з урахуванням інтересів населення та збереження природного середовища.

IV. Відповідно до використовуваними методами можна виділити наступні прикладні екологічні науки:

1. Математична екологія, завданням якої є переклад емпірично накопичених даних в математичні моделі з метою прогнозування стану та поведінки популяцій і співтовариств при зміні екологічних умов.

2. Хімічна екологія – розробляє методи аналізу забруднювачів і
способи зменшення шкоди від хімічних забруднень.

3. Економічна екологія – створює економічні механізми, раціонального природокористування.

4. Юридична екологія – націлена на розробку системи природоохоронних законів.

V. Відповідно до підходом до предмета, можна назвати такі дисципліни, як, наприклад:

1. Аналітична екологія.

2. Динамічна екологія.

VI. Нарешті, відповідно до фактором часу, це, наприклад:

1. Палеоекологія (греч.раlaios – стародавній) – вивчає умови існування, спосіб життя і взаємозв’язок тварин і рослин в минулі геологічні епохи.

2. Еволюційна екологія – розглядає екологічні закономірності еволюції.

Останнім часом екологи прийшли до принципово важливої ??узагальнення, показавши, що умови середовища освоюються організмами на рівні спільнот організмів (популяцій, біоценозів), а не окремими особинами, тому сучасне визначення екології звучить так: “Екологія – це наука про закономірності формування, розвитку і стійкого функціонування біологічних систем різного рангу в їхніх взаєминах з умовами середовища “(І.А.Шілов).

Посилання на основну публікацію