Причини і наслідки глобальної екологічної кризи

У 60-70-ті роки ХХ століття людство зіштовхнулося з межами самовідтворення і самовідновлення екосистем. Відбулося погіршення загальних умов життя людини, зменшилася біорізноманіття. Протягом 350 років один вид (або підвид) зникав протягом 10 років, починаючи з середини ХХ століття – протягом 1 року. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів близько 1000 видів птахів і тварин перебувають під загрозою вимирання. Протягом ХУП століття зникло 12 видів; ХУШ століття – 20; Х1Х століття – 94; ХХ століття – 141. До кінця ХХ людство виявилося перед обличчям глобальної екологічної кризи з непередбачуваними наслідками для майбутніх поколінь. Причинами його вважають неконтрольоване зростання людської популяції і науково-технічну революцію, оскільки біоеволюціі і техноеволюція людства розійшлися ежду собою настільки, що виникла безпосередня загроза збереженню не тільки природи, а й самої «земного життя». Наслідки глобальної екологічної кризи проявляються: у забрудненні біосфери шкідливими відходами виробничої діяльності; в надмірному навантаженні на території допомогою концентрації промислових об’єктів в країнах Третього світу; в урбанізації та руйнуванні природних ландшафтів, скорочення територій, не займаних господарською діяльністю людини; у виснаженні природних ресурсів, особливо невідновлюваної викопного палива, прісної води, орних земель; в глобальному потеплінні клімату, вину за яке вчені поклали на господарську діяльність людства. Вихід з ситуації, що склалася вчені, що входять в Міжнародну неурядову організацію Римський клуб, бачать в радикальній зміні системи цінностей, способу життя та споживання населення найбільш економічно розвинених країн; зниженні народжуваності, споживання прісної води для зрошення в країнах слаборозвинених; в переході на поновлювані джерела енергії.

Посилання на основну публікацію