Конфлікт комфорту та екологічного оптимуму

Будь-який організм в природі для свого проживання обирає певну географічну область. Його життя можливе тільки при відповідності його потребам набору чинників і ресурсів середовища. Середовище ж завжди відчуває коливання своїх характеристик. Ось і виявляється, що навіть в оптимальному середовищі організм відчуває певні незручності. Те температура занадто підвищиться або знизиться, то тимчасовий голод настане. Організм пристосовується, виробляє масу додаткової м’язової роботи, щоб подолати виникаючі незручності. Можна сказати, то такий організм живе в екологічно оптимальних умовах проживання. Такий екологічний оптимум дозволяє йому підтримувати своєю енергобаланс, мати резерв сили і кмітливості, створюваний тренуваннями, постійно відбуваються для подолання змін в середовищі. При переміщенні оптимальних умов організм здатний на далекі міграції та пошук свого екологічного оптимуму. Згадаймо, як пересуваються копитні в Африці або в Америці слідом за переміщенням дощів на нові кормние території. Жителі високих широт здатні не тільки жити в умовах дуже Кормнов і комфортного літа, але і у відносно холодних і голодних часи суворої зими. Я не впевнений, що зима для цих тварин і рослин така вже страшна, як ми про це думаємо. Вони ж пристосовані і до такого поєднання чинників і ресурсів середовища. Для тварин пустелі екологічно оптимальним є відсутність води, але і весна для них період процвітання. Однак якщо ми «напоїмо» пустелю водою, дамо її надлишок в усі пори року, то більшість видів організмів там вимре. Можна припускати, що саме постійне не дуже значне коливання умов близько оптимальних, дозволяє організмам підтримувати свій енергобаланс, мати постійну готовність до переживання не зовсім сприятливих умов, тобто мати певний запас адаптованості, необхідний їм в нашому мінливому світі. Тепер уточнимо нашу думку. У організму існує екологічний оптимум про який ми говорили, але для будь-якого організму можна припустити і поняття побутового комфорту. Останнім можна назвати ситуацію, при якій організму не потрібні пристосування, всі фактори і ресурси у нього в оптимальному поєднанні. Так при дослідах для визначення температурного преферендума у таргана його запускають в довгий ящик з клавішами. Кожна має температуру на градус вище сусідній. Виходить температурна градація від 1 до 40 градусів. Тарган бігає по всіх клавішах, але, нарешті, зупиняється на одному, самому прийнятному для себе, наприклад 30 градусів. Це його температурний оптимум. Але комаха не сидить на цьому клавіші, а робить пробіжки вправо і вліво, показуючи свій температурний преферендум від 15 до 40 градусів. У цьому діапазоні температур до таргана теж можна жити і він здатний легко переносити такі температурні коливання. Нещастям для цієї комахи буде його постійне перебування на клавіші в 30 градусів. Тоді він втратить здатність витримувати температурні коливання середовища, тому що у нього не було тренування. Провівши більшу частину життя в оптимальній температурі, він навряд чи витримає різке її падіння, наприклад до 15 градусів і тривало перебування в такому температурному дискомфорті. Отже, екологічний оптимум необхідний для постійного підвищення пристосованості організму до різних змін умов проживання, а побутовий комфорт знімає таку необхідність. Організм перестає пристосовуватися, а як ми пам’ятаємо без постійного тренування (підкріплення) будь-яка реакція поступово згасає. Ось це і є для людини результати підміни життєвого оптимуму побутовим комфортом.
Безумовно, погоня за побутовим комфортом, яку людство веде вже кілька століть, і яка завжди буде супроводжувати техногенний шлях прогресу і ідеологію споживача призводить до очікуваного біологічного результату. Через те, що людина пом’якшує вплив зовнішніх чинників: комфортне харчування, клімат, знижується і потреба до адаптації. Але тоді зникають практично здорові особини. Всі стають хронічно хворими, причому одночасно багатьма хворобами. Отже, люди все інтенсивніше будуть використовувати м’язовий тренінг (культуризм, аеробіка). Він стане конче потрібна для виживання. Згадайте, в сучасному зоопарку безперервно бігає шакал в своїй тісній клітці. Йому теж потрібно в цих умовах збалансувати свій енергооборот.
Досягнення медицини дозволять нескінченно продовжувати хвороба, і життя людське в багатьох країнах буде все довшими.
Отже, людина, як і будь-який ссавець, змушений пристосовуватися до змін умов середовища. Причому не важливо, який вони інтенсивності і величини і не важливо чим вони викликані. Крім того, захищеність людини від цих впливів найчастіше нижче, ніж у інших ссавців, тому що він, по крайней мере, вже – тисячоліття намагається пом’якшувати для себе дію відбору (штучні умови, медицина, ізоляція). Останні кілька століть він знижує свою адаптованість збільшенням комфортності свого життя. Отже, його особини вже програють в життєздатності особин інших видів.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: