Функції соціальної екології:
1. теоретична – розробка основних концептуальних парадигм, що пояснюють характер екологічного розвитку суспільства, людини і природи (концепція ноосфери, концепція нульового зростання, меж зростання, сталого розвитку, коеволюції);
2. прагматична – поширення екологічних знань, екологічної інформації, екологічної занепокоєності, підвищення кваліфікації керівних і управлінських працівників;
3. прогностична – визначення найближчих та віддалених перспектив розвитку суспільства і зміни біосфери;
4. природоохоронна – дослідження впливу екологічних факторів на навколишнє середовище; екологічні фактори поділяються на:
а) абіотичні – фактори впливу неживої природи (сонячне світло, радіація, температура, вологість, рельєф, клімат, склад грунту, склад атмосферного повітря);
б) біотичні – вплив одних живих організмів на інші; цей вплив може бути внутрішньовидових і міжвидових; до внутрішньовидових взаємин відносять конкуренцію за їжу, життєвий простір, за шлюбного партнера і т.д .; внутрішньовидова конкуренція зростає в міру чисельності популяції, при критичних значеннях зростає опір середовища і активізуються механізми зниження чисельності популяції; міжвидові взаємодії можуть бути нейтральними, шкідливими або корисними для організмів; при нейтральному взаємодії спільно мешкають види займають різні екологічні ніші і не входять у харчові ланцюги один одного; шкідливий взаємодія – це хижацтво і паразитизм; хижацтво є своєрідним механізмом регулювання чисельності популяцій: спочатку активно розмножуються види-жертви, потім збільшується популяція хижаків за рахунок жертв, і таким чином контролюється чисельність видів; паразитизм широко розвинений в природі, вони можуть бути тимчасовими або постійними (віруси, бактерії, найпростіші, рослини) – організм паразита отримує поживні речовини за рахунок організму-господаря; корисні взаємодії відбуваються у формі симбіозу – взаємовигідного співіснування, Протокооперація і комменсализма, коли життєдіяльність одного виду являє їжу і притулок організмам іншого виду;
в) антропогенні фактори – вплив господарської діяльності людини та чисельності людської популяції на навколишнє середовище, що виявляється в надмірному виснаженні природних ресурсів та забруднення природного середовища.