Вплив алкоголю на організм людини

Алкоголізм – хвороба, і хвороба підступна. Розрізняють три його стадії.
Початкова стадія характеризується появою потягу до алкоголю: зростає стійкість до прийнятою дозам, з’являється психічна залежність.
Середня стадія – наростаюче потяг до алкоголю, зміна характеру сп’яніння, втрата контролю над кількістю випитого, поява стану похмілля.
Остання стадія – зниження стійкості до прийнятою дозам алкоголю, розвиток запійного пияцтва.
Слідом за психічною залежністю настає фізична залежність: алкоголь включається в процеси обміну речовин, позбавлення його призводить до тяжкого захворювання – похмілля, яке характеризується тремтінням рук, тривожним настроєм, важким сном з кошмарами, неприємними відчуттями з боку внутрішніх органів. Алкоголь, накопичуючись в крові, нарешті проникність клітинних мембран, пригнічує біологічно активні сполуки, насамперед ферменти, знижує засвоєння тканинами кисню.
Алкоголь є наркотичною отрутою, що не стимулятором, а депресантом. Біологічні наслідки алкоголізму полягають в прогресуючому виснаженні нервової системи. Особливо чутливі нервові клітини і судини мозку. Кровопостачання мозку починає втрачати свій ритм. Виникають психопатії, зниження інтелекту, аж до недоумства, падіння творчих здібностей, емоційно-вольові розлади, різноманітні зміни особистості (втрата інтересів, звуження кола спілкування, спотворення моральних переконань) – настає деградація особистості. У випив людини виникає почуття піднесеного настрою, що пов’язано з дією алкоголю на важливі психічні процеси в корі головного мозку. З’являється переоцінка своїх сил, втрата відчуття самоконтролю, незвичайно легке прийняття будь-якого рішення, але в той же час знижується працездатність, яка веде до швидкої стомлюваності, неуважності, скруті сприйняття, помітного ослаблення волі.
Безпосередню токсичну дію алкоголь має на обмін вітамінів (особливо групи В), порушення якого обумовлюють поразку периферичної нервової системи у вигляді поліневритів. Виникає зниження зору, слуху та нюху.
Алкоголь знижує активність імунної системи, тому алкоголіки частіше і важче хворіють. У них в півтора рази частіше розвиваються захворювання органів дихання: виникає туберкульоз, запальні процеси в легенях (бронхіт, пневмонія) набувають затяжного характеру.
Внаслідок дії спирту виникає запалення слизової оболонки стравоходу, шлунка (хронічний гастрит), кишечника (хронічний коліт), розвиваються захворювання підшлункової залози: панкреатит та цукровий діабет.
Печінка як орган, в якому протікають основні процеси дезінтоксикації, перша приймає на себе дію алкоголю. Розвивається тяжке ураження печінки – алкогольний гепатит (запалення печінки) і цироз печінки (рубцеве переродження).
Атеросклероз судин головного мозку розвивається у алкоголіків в 4-5 разів, а гіпертонічна хвороба в 3-4 рази частіше, ніж у непитущих.
У чоловіків знижується статева функція, наступає алкогольна імпотенція, а у жінок під впливом алкоголю знижується здатність до дітородіння.

Посилання на основну публікацію