Вчимося спілкуватися

Зустрівши однокласника, запитай його: «Як настрій?»

Побачивши на мамі нове плаття, скажи, як воно їй йде, яка вона сьогодні гарна.

Не забудь запитати бабусю, як вона себе почуває, а вітаючись з сусідкою, зроби їй приємне – похвали її собаку.

Виробити в себе звичку дякувати за їжу такими словами: «Спасибі, було дуже смачно».

Ти скажеш: «Але ж це все такі дрібниці!» Так, але на таких дрібницях і будуються взаємини людей: погані і хороші, поважні і неповажні, толерантні і нетерпимі.

Ну а якщо тобі не подобається сусідський собака або каша, яку ти їси вранці? Чи потрібно прямо заявляти про це сусідці чи мамі? Можна ж знайти іншу форму спілкування. Наприклад, скажи сусідці, що ти віддаєш перевагу собак іншої породи. А з мамою адже можна і погодитися. Вона бажає тобі добра, піклується про твоє здоров’я. Можливо, ти доб’єшся кращого результату в спілкуванні з мамою, якщо замість грубості або капризів обговориш з нею свої кулінарні вподобання.

Розглянь малюнки. Як ти думаєш, в якому випадку людина проявляє доброзичливість і терпіння? Як поводиться людина в іншому випадку? Яке почуття залишається у співрозмовника?

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: