Історичні корені тероризму

Тероризм як соціально-політичний феномен має глибокі історичні корені. Можна припустити, що його походження пов’язане з утворенням перших цивілізацій. Зілоти, єврейська секта під час правління Іудеєю римлянами в 48 р н. е., вбивали іудеїв, які співпрацювали з римлянами з метою залякати інших і присікти співпрацю. У середньовічній Європі політично мотивовані вбивства були звичайною практикою боротьби за владу. Прикладами є сімейство Борджіа в Італії, сімейство Медичі в Італії та Франції, терористичні практики таємних містичних орденів. Позадержавну політичний тероризм часом змінювався політичним терором з боку влади (Велика французька революція). До речі, етимологія терміна «терор» сходить до часів Французької революції, коли «вороги революції» піддавалися «терору» з метою припинити їх діяльність або знищити.
У кінці XIX – початку ХХ ст. політичний тероризм став звичайною практикою революційних організацій, таких як народовольці, анархісти, есери в Росії, націоналісти в Шотландії, Ірландії та країнах Східної Європи. Досить згадати, що терористичний акт з’явився пусковим моментом Першої світової війни.
У 1990-і рр. в результаті зміни політичного режиму тероризм в Росії став звичайним способом розв’язання економічних суперечностей (зафіксовано кілька тисяч замовних вбивств на рік). Початок нового тисячоліття принесло серію безпрецедентних за масштабами і глибині цинізму актів політичного тероризму, в першу чергу – 11 вересня 2001 в США, що потрясли західне суспільство. На політичну арену вийшла нова форма тероризму – міжнародний тероризм на чолі з «Аль-Каїдою». Зроблені відповідні державні антитерористичні операції (акції відплати), націлені на викорінення тероризму, поки вельми далекі від виконання намічених цілей.

Посилання на основну публікацію