Чим відрізняється мотивація від стимулювання

Домогтися високих результатів у будь-якому працю неможливо, якщо людина не має особистої зацікавленості. Адже неможливо будувати взаємодію виключно на принципах примусу: ефект буде блискавично знівельовано. Викликати бажання працювати можна двома способами – мотивацією і стимулюванням. Незважаючи на гадану ідентичність, поняття мають цілий ряд відмінностей між собою. Розуміння різниці допоможе керівникам і лідерам ефективніше справлятися з поставленими завданнями, навіть не маючи в своєму арсеналі велику кількість ресурсів.

Що таке мотивація і стимулювання
Мотивація – це усвідомлене людиною спонукання до активності, цілеспрямованому дії, вирішення поставлених завдань. Прагнення є внутрішнім і виявляється тільки тоді, коли воно до кінця зрозуміле суб’єктом. В основі мотивації лежить певна потреба (фізіологічна, духовна, ціннісна), після задоволення якої імпульс до дії істотно знижується.

Стимулювання – це міра зовнішньої підтримки, завдяки якій здійснюється вплив на активність людини. Головне завдання такого процесу – прискорення управлінських процесів, схиляння суб’єкта до скоєння очікуваної дії, зміна поведінки. Стимулювання може бути як позитивним (винагороду), так і негативним (загроза застосування санкцій).

Порівняння мотивації та стимулювання
У чому ж різниця між мотивацією і стимулюванням? Дані поняття позначають процеси впливу на особистість людини, завдяки яким програмується його поведінку. Однак мотивація властива конкретної особистості і є внутрішньо усвідомленим спонуканням до дії, в той час як стимулювання – вплив зовнішнє. Різниця є фундаментальним для цілого ряду наук, у числі яких – психологія і маркетинг. Стимулювання – проста форма впливу на людину, наприклад, надання знижки клієнту при здійсненні покупки.

Викликати у суб’єкта внутрішню мотивацію – значить проникнути до нього в душу. Світові бренди формують у своїх клієнтів особливий світогляд, завдяки якому купівля нового товару стає принциповою (згадайте продукцію Apple, функції яких від моделі до моделі практично не змінюються, а армія шанувальників тільки зростає). Таким чином, стимулювання – це всього лише вплив на людину, яке триває доти, поки процес активний.

Мотивація – внутрішній процес, що протікає індивідуально. Він не закінчиться до того моменту, поки потреба не буде задоволена чи її не замінить інший імпульс до дії. Стимулювання може бути ефективним для цілої групи людей, наприклад, працівників підприємства. Додаткові заходи заохочення (відпустки, премії) допоможуть їм працювати на благо компанії активніше і краще. Мотивація найчастіше у кожної людини своя, і прищепити її досить важко.

відмінність мотивації від стимулювання полягає в наступному:
Спрямованість. Мотивація – це внутрішня зацікавленість, властива конкретній людині, стимулювання – зовнішній вплив, спрямоване на коло суб’єктів.
Зміст. Стимулювання є позитивним чи негативним поштовхом до дії, мотивація може носити тільки позитивний характер.
Існування. Стимулювання використовується до того моменту, поки його не скасовано, мотивація – до тих пір, поки вона не реалізована.
Мета. Мотивація – задоволення внутрішньої потреби, стимулювання – спосіб впливу на людину.
Належність. Мотивація властива конкретній людині, працівникові, а стимулювання – групі людей, об’єднаних за єдиним ознакою.

ПОДІЛИТИСЯ: