Зовнішня будова комах

Тіло комах чітко розділене на голову, груди і черевце, які з’єднані між собою рухливо. Голова складається з акрона і зливається з чотирма сегментами голови, які оточені загальною хітинової капсулою.

На голові розташовується:

  • ротовий отвір;
  • очі;
  • чотири пари придатків.

Придатками акрона є пара антен, які гомологічними антеннулами ракоподібних. Антени комах також називають вусиками, вони, в основному, виконують функцію різних органів чуттів, насамперед дотику і нюху. Причому більшість комах володіють дуже тонким нюхом, тому вусики у них перисті, у інших видів їх будова може бути іншою.

Перший сегмент голови у комах скорочений, тому друга пара антен не утворюється. Придатки інших трьох сегментів голови є видозміненими кінцівками, які розташовуються навколо ротового отвору і в своїй сукупності утворюють ротовий апарат. До його складу входять:

  • придатки II сегмента – мандібули, або верхневі щелепи (якщо мандібули потужні, то їх також називають жувалами);
  • придатки III сегмента – перша пара нижніх щелеп, або перші максіли;
  • зрощені придатки IV сегмента – друга пара нижніх щелеп, або друга максіла, які разом утворюють непарну нижню губу.

До ротового апарату також відноситься і верхня губа, але її походження не пов’язане з кінцівками – вона представляє собою звичайний виріст кутикули. Будова ротового апарату безпосередньо залежить від характеру їжі і може бути досить різноманітною:

  • гризучою;
  • лижучою;
  • лакуючою;
  • сисною;
  • колючою і т.д.

У всіх комах груди складається з трьох сегментів, які називають:

  • переднегруди;
  • среднегруди;
  • заднегруди.

Всі вони несуть по одній парі ходильних кінцівок, а останні два сегмента ще й по парі крил. Загальний план будови ходильних ніг у комах схожий, але у різних форм є свої особливості, які пов’язані зі способом життя цього виду. Членики кінцівки рухомо з’єднані між собою суглобами, що дозволяє тварині здійснювати різноманітні рухи з високою амплітудою.

Крила комах не мають ніякого відношення до кінцівок, морфологічно вони представляють собою вирости покривів тіла, куди ведуть нервові волокна і елементи трахейної системи, які добре помітні на крилі у вигляді жилок.

Розвиток крила починається з мішковидного зачатка на поверхні тіла.

Коли зачаток крила розправляється, в нього затікає гемолімфа, при цьому крило збільшується в розмірах і набуває характерну форму. Потім гемолімфа відтікає з порожнини зачатка, його стінки тісно зближуються, а гіподерма тоншає, трахеї залишаються в крилі і, як ми вже говорили, стають жилками.

Нагадаємо, що зазвичай є дві пари крил, які розташовуються на среднегруді і заднегруди.

Однак найчастіше обидві ці пари не рівноцінні, хоча у бабок вони майже однакові.

У напівжорсткокрилих (клопів) передня пара крил частково твердна, а у твердокрилих (жуків) твердне повністю і перетворюється на жорсткі надкрила – елітри, які не здатні до польоту і просто захищають задню пару справжніх крил. У двокрилих (комарі і мухи), навпаки, повноцінними крилами стає передня пара, тоді як задня зменшується в розмірах і видозмінюється в жужальця.

Походження крил до цих пір залишається неясним, існує кілька припущень; відповідно до одного з них, крила виникли з нерухомих виростів покривів – паранотумів.

Відносно невелика кількість видів комах безкрилі.

Частина з них втратила крила у зв’язку з паразитичним способом життя, наприклад блохи, воші. Однак є й ппервиннобезкрилі  комахи – це всі покритощелепні і примітивні відкритощелепні (щетінкохвостки).

Черевце комах може містити різну кількість сегментів, причому у примітивних форм сегментів більше (наприклад, у загону безсяжкові з підкласу покритощелепні черевце складається з 11 сегментів), а у більш складних – менше (наприклад, у двокрилих – всього чотири-п’ять сегменти).

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Біота річок та джерел