Життя в екстремальних у мовах

Життя в агроекосистемах характеризується забрудненням навколишнього середовища отрутохімікатами, які застосовуються в сільському господарстві. Так, для знищення господарсько шкідливих комах використовують інсектициди; грибкових захворювань рослин – фунгіциди; бур’янів – гербіциди. При цьому відбувається вплив на всі рівні життя в агроекосистемах – від біогеоценозу в цілому до популяцій і окремих індивідуумів. У подібних випадках вчені вказують на можливість відповідних реакцій природи та її компонентів на людину та середовище її проживання в агроекосистемах. Причому агроекосистеми є, по суті, штучними із створенням людиною екологічного абсурду: агроценоз складається з одного, рідше – двох видів культурних рослин, а ідеальна для нього харчова ланцюг – всього з двох ланок: «рослина – людина» або «рослина – домашні тварини» . У природі така система через свою нестійкості неможлива.

У постійній боротьбі людини з бур’янами та шкідниками культурних рослин часто виникає ефект «екологічного бумеранга». Це сукупність негативних, особливо небезпечних явищ, що виникають у навколишньому середовищі в результаті неправильної господарської діяльності людини, які в підсумку виявляються шкідливими для нього самого. Зокрема, при застосуванні отрутохімікатів проти шкідників сільгоспкультур гинуть і корисні комахи-запилювачі (бджоли, оси, джмелі).

Незаперечні економічні та соціальні переваги міських форм розселення. Однак зростання міського населення із створенням урбоекосистем в останні десятиліття виявився настільки стрімким, а концентрація та інтенсифікація виробничої і невиробничої діяльності в такій мірі високою, що навколишнє середовище багатьох міст світу уже не в змозі задовольнити багато біологічні та соціальні вимоги сучасної людини. Надмірна щільність населення в містах породжує такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, шум, недолік житла, шкіл, лікарень, транспорту, зелених насаджень, хаотичність вуличного руху, безробіття, злочинність, масові захворювання різних видів і т. д.

Життя в екстремальних умовах вимагає від людини великих матеріальних і енергетичних витрат. Це наочно видно на прикладі північних міст Росії, в Заполяр’ї. Для підтримки нормальних умов життя в цих містах затрачуються величезні паливно-енергетичні ресурси, при цьому відбувається забруднення навколишнього середовища, і в першу чергу атмосфери, від спалювання палива протягом довгого холодного періоду. Тривале проживання людини в екстремальних умовах негативно позначається на здоров’ї. Тривалість життя у сіверян нижче, ніж у жителів помірних широт. У радянський час людям, які працювали і жили в екстремальних умовах, робилися надбавки до зарплати, стаж роботи при цьому йшов 1 до 2 або 1 до 1,5 років, тобто збільшувався в 1,5-2 рази.

Посилання на основну публікацію