Загальна характеристика систематики рослин і тварин

Органічний світ складний і різноманітний. Для того щоб зрозуміти його і орієнтуватися в ньому, людина створював різні системи органічного світу. Системи спочатку були штучними, так як будувалися на випадкових ознаках, які не враховують глибинну спорідненість організмів. І тільки після відкриття еволюційної теорії та виявлення глибокого спорідненості між різними, в тому числі і далекими один від одного, організмами, стало можливим створення природної системи органічного світу.

Це дуже складна справа, і природна система поки повністю не сформована, так як ще недостатньо відомостей про ті чи інші організмах, але основи такої системи розроблені, а місце того чи іншого виду в цій системі уточнюється. Розглянемо в загальному вигляді основну структуру системи органічного світу, створену працями великої кількості вчених-біологів.
Весь органічний світ за принципом наявності клітини в організмі розділяється на дві імперії – імперії Неклітинні і Клітинні.

Імперія Неклітинні утворена одним надцарству, в свою чергу складається з одного царства – Віруси.
Імперія Клітинні по наявності в клітинах ядра ділиться на два надцарства – Прокаріоти і Еукаріоти.
Прокаріоти утворені царством прокаріот, що складається з двох відділів – відділ Бактерії та відділ Синьо-зелених водоростей.
Еукаріоти утворені трьома царствами – Рослини, Тварини, Гриби.
Система органічного світу утворена таксономическими одиницями, або таксонами.
Таксон (систематична одиниця) – група організмів, об’єднаних певними ознаками.
Розрізняють таксони декількох рівнів. В даний час вищим таксоном вважається Імперія організмів, а елементарним таксоном – вид.
Наука про визначення та класифікації організмів відповідно до їх еволюційними взаємовідносинами називається таксономією.
Необхідно знати такі таксони тварин і рослин.
1. Таксони царства Тварини (у порядку убування):
царство ? тип ? клас ? загін ? сімейство ? рід ? вид
(Деякі таксони опущені, наприклад підтип, підряд, підродина та ін.)
2. Таксони царства Рослини (у порядку убування):
царство ? відділ ? клас ? порядок ? сімейство ? рід ? вид
(Деякі таксони опущені, наприклад підвідділ, підклас, під-порядок та ін.)
Важливо пам’ятати, що організми мають родове і видове назва (характеризуються бінарною номенклатурою), наприклад кульбаба лікарський (кульбаба – родова назва; лікарський – видове), жаба трав’яна, жаба звичайна і т. д. У науці використовують подвійні латинські назви, що робить систематику (таксономію) рослин, тварин, грибів міжнародної наукою.
Класифікація організмів по їх екологічної ролі, виходячи з способів харчування
Вам відомо, що за типом харчування організми діляться на автотрофов і гетеротрофів. Залежно від екологічної ролі ці організми поділяють на кілька груп. Розглянемо цю класифікацію.
1. Продуценти – автотрофи, які з неорганічних сполук синтезують органічні речовини, що є їжею для всіх інших організмів.

Екологічна роль продуцентів полягає в тому, що вони складають початок всіх харчових ланцюгів і у кругообігу речовин здійснюють переклад неорганічних речовин в органічні. До продуцентів відносять всі рослинні організми (водорості, покритонасінні, голонасінні і т. д.), а також хемосинтетики (наприклад, серобактериями).

2. Гетеротрофи – організми, що засвоюють органічні речовини і частково переводять їх в неорганічні, а частково – в органічні сполуки нового виду. Гетеротрофи «передають» органічні речовини від однієї ланки харчового ланцюга до іншого.
Гетеротрофи діляться на кілька груп по порядку знаходження в харчовому ланцюзі.
а. Консументи 1-го порядку – це рослиноїдні тварини – фітофаги (заєць, вівці та ін); вони переводять органічні речовини рослинного походження в органічні речовини тваринного походження і частина органічних речовин перетворюють на неорганічні за рахунок процесів дисиміляції.
б. Консументи 2-го порядку – м’ясоїдні тварини, що харчуються іншими тваринами, зокрема, рослиноїдних. Існують консументи більш високих порядків.

3. Редуценти – гетеротрофні організми, головна екологічна функція яких полягає у перетворенні органічних речовин в неорганічні.
До редуцентам відносять гнильні бактерії, гриби (сапрофіти), дощових черв’яків і т. д. Особливу роль серед редуцентов займають детритофаги – організми, що живляться детритом.
Редуценти завершують харчові ланцюги, за рахунок їх діяльності замикається цикл у кругообігу речовин у природі – неорганічні речовини, що утворилися з органічних, знову вступають в цикл, будучи основою мінерального живлення продуцентів.
Необхідно відзначити, що редуценти не тільки перетворюють органічні речовини в неорганічні – частина споживаних ними органічних речовин використовується для синтезу органічних речовин, що утворюють тіло редуцентов, але в підсумку діяльності редуцентов процес перетворення органіки в неорганіку переважає. Аналогічне зауваження можна зробити і щодо діяльності продуцентів: продуценти частина синтезованих ними органічних речовин перетворять в неорганічні (в процесах дисиміляції), але в підсумку діяльності цих організмів з неорганічних речовин синтезуються органічні (цей процес переважає).
Отже, вишерассмотренние організми в природних співтовариствах утворюють ланцюга живлення, в яких реалізується перенесення речовин і енергії і за рахунок яких здійснюється кругообіг речовин у природі.

Харчові ланцюги різноманітні, в них бере участь велика кількість різних організмів, окремі харчові ланцюги перехрещуються, що призводить до виникнення харчових мереж. Численність учасників харчових ланцюгів і мереж сприяє їх стійкості в природі, оскільки зникнення одного з ланок ланцюга легко замінюється іншою ланкою ланцюга.

Прикладами простих харчових ланцюгів є:
1. Трав’янисті рослини, які ростуть у водоймі (продуценти) ? Рослиноїдні комахи – жуки, бабки (консументи 1-го порядку) ? Земноводні, що харчуються комахами (жаба звичайна і ін – консументи 2-го порядку) ? Водні плазуни (наприклад, вуж звичайний – консумент 3-го порядку) ? Хижі птахи, що харчуються вужами (консумент 4-го порядку) Гнильні бактерії, що розкладають трупи померлих хижих птахів (редуценти).
2. Злакові рослини ? Птахи, які живляться злаками ? Людина Гнильні бактерії, руйнують трупи людей.
3. Злаки (пшениця) Коники ? Землерийка Тхір ? Хижі птахи, що харчуються хорямі ? Гнильні бактерії, що знищують трупи хижих птахів.
Для прикладів ланцюгів 2 і 3 вкажіть для кожного організму його екологічну роль.
Основною ознакою харчової мережі, що відрізняє її від харчових ланцюгів, є наявність в першій декількох взаємопов’язаних ланцюгів живлення. Мережі харчування виникають в процесі еволюції в природних співтовариствах організмів (біогеоценозах) і є основою стійкості даного біогеоценозу в природних умовах. При невеликих змінах зовнішніх умов харчова мережа дозволяє зберегти дане співтовариство протягом тривалого часу. Однак різка зміна умов може призвести до загибелі даного біогеоценозу, що важливо враховувати при впливі господарської діяльності людини на той чи інший регіон.

Посилання на основну публікацію