Хвороби, пов’язані з порушенням фолдинга білків

Розрахунки показали, що лише невелика частина теоретично можливих варіантів поліпептидних ланцюгів може приймати одну стабільну просторову структуру. Більшість же таких білків може приймати безліч конформацій з приблизно однаковою енергією Гіббса, але з різними властивостями. Первинна структура більшості відомих білків, відібраних еволюцією, забезпечує виняткову стабільність однієї конформації.

Однак деякі розчинні у воді білки при зміні умов можуть набувати конформацію погано розчинних, здатних до агрегації молекул, що утворюють в клітинах фібрилярні відкладення, іменовані амілоїдом (від лат. Amylum-крохмаль). Так само як і крохмаль, амілоїдні відкладення виявляють при забарвленні тканини йодом. Це може відбуватися :

• при гіперпродукції деяких білків, внаслідок чого збільшується їх концентрація в клітині;

• при попаданні в клітини або освіті в них білків, здатних впливати на конформацію інших молекул білка;

• при активації протеолізу нормальних білків організму, з утворенням нерозчинних, схильних до агрегації фрагментів;

• в результаті точкових мутацій в структурі білка.

У результаті відкладення амілоїду в органах і тканинах порушуються структура і функція кле-

струм, спостерігають їх дегенеративні зміни і розростання сполучнотканинних або гли-альних клітин. Розвиваються хвороби, звані амілоїдозу. Для кожного виду аміло-доза характерний певний тип амілоїду. В даний час описано більше 15 таких хвороб.

Посилання на основну публікацію