Хімічні попередники живої речовини

Водень – найбільш реакційноздатні з чотирьох елементів, що містилися в атмосфері. Він реагував з іншими атомами набагато легше, ніж азот, вуглець або кисень. В результаті реакцій водню з цими елементами при охолодженні Землі утворилися три з’єднання. Перш за все в результаті взаємодії водню з киснем з’явилася вода (Н2О) – перша вода на Землі. При з’єднанні водню з азотом вийшов аміак (NH3).

І нарешті, взаємодія з вуглецем дало метан (СН4) – горючий газ, який в даний час отримують як побічний продукт нафтовидобутку. Ці три з’єднання водню виявлені, правда в твердому (замерзлому) стані, на планеті Юпітер. Можливо, що на Юпітері ці сполуки виникли так само, як і на Землі; проте внаслідок того, що на поверхні цієї планети температура дуже низька через віддаленість її від Сонця, всі з’єднання водню замерзли перш, ніж встигли перетворитися в більш складні речовини. На Землі, крім згаданих простих реакцій, відбувалося, очевидно, утворення вуглекислого газу (СО2) і ціаністого водню (HCN).

Крім того, вільний атомарний водень (Н) з’єднувався в молекули (Н2). Всі перераховані сполуки могли служити попередниками складних органічних сполук, що входять до складу живої речовини. Сучасні живі організми побудовані в основному з тих чотирьох елементів, які містяться в найпростіших хімічних речовинах – воді, аміаку, вуглекислому газі.

Поверхня Землі в ті далекі часи була дуже гарячою, і вся вода знаходилася у вигляді пари в атмосфері. Поступово при охолодженні планети виникала земна кора; часті виверження вулканів і колосальні вибухи покрили її горами. Умови, що існують в даний час на Венері – найбільш найближчої до Сонця планеті, дуже нагадують ті умови, які існували на Землі в ранні геологічні періоди. За допомогою ракет, які були надіслані до напрямку Венери, вдалося встановити, що на поверхні цієї планети температура близька до точки плавлення свинцю; над цією розпеченою поверхнею на сотні кілометрів стоять густі хмари з різних газів. Під час утворення Землі Сонце світило набагато яскравіше, ніж тепер, і на ньому безперервно відбувалися жахливі вибухи, подібні до вибухів величезних водневих бомб. Інтенсивне випромінювання, що випускається Сонцем, досягало поверхні Землі. Цілком зрозуміло, що такі умови не могли сприяти виникненню життя.

У міру подальшого охолодження Землі речовини, що були раніше в газоподібному стані, конденсованих і з них утворилися великі хмари парів, що огорнули Землю; пари потім перетворювалися в рідини і випадали у вигляді опадів. Почалися зливи такої сили, яку людську уяву не може собі уявити. Тисячоліттями йшли дощі, поступово наповнюючи водою западини земної кори і утворюючи океани. У дощовій воді розчинялися метан, аміак, ціаністий водень, вуглекислий газ і водень. Ці сполуки накопичувалися в океанах. Вода, яка стікала в океани з суші, приносила з собою багато неорганічних речовин, які, реагуючи між собою, дали початок морським солям.

...
ПОДІЛИТИСЯ: