Взаємодія антибіотиків і бактерій

Зміст

  • Види і особливості
  • Механізм дії
  • Чим небезпечне неправильне використання антибіотиків?
  • Типовий представник резистентних штамів

Про що говорить наявність бактерій в загальному аналізі сечі
Правила безпечного використання антибіотиків у дитячому віці
Антибіотики – це природні або напівсинтетичні за своєю природою речовини, які пригнічують ріст чужорідних клітин. Найчастіше дія їх спрямоване проти найпростіших або прокариотов. За походженням ці препарати можуть бути на тварин, мікробних або рослинних екстрактах. Взаємодія антибіотиків і бактерій може бути різноманітним. Одні препарати пригнічують життя і активність певної групи мікробів, інші сприяють їх загибелі.

Препарати з вмістом лизатов

Антибіотики природного походження, як правило, синтезуються актиноміцетами, а також неміцеліальнимі мікроорганізмами. Частина антибактеріальних препаратів значно пригнічує розмноження і зростання патологічних мікроорганізмів, практично не порушуючи при цьому цілісність клітин і тканин макроорганізму. Саме з цієї причини дані кошти рекомендують пити або вводити ін’єкційно в лікувальних цілях після встановлення бактеріальної природи. Деяка кількість антибіотиків має протипухлинну (цитостатическим) дією і застосовується в лікуванні онкологічних захворювань.

Однак на віруси дана група препаратів не впливає, тому їх застосування для лікування проти вірусів марно. Але існують дані, що деякі групи антибіотиків (наприклад, тетрацикліни) здатні надавати ефект на віруси найбільш великих розмірів.

Види і особливості
Безліч видів антибактеріальних препаратів стало причиною створення системи класифікування їх на групи. Залежно від того, яку дію проявляє препарат після взаємодії з бактеріальною клітиною, розрізняють дві основні групи препаратів:

Бактеріостатичні – медикаменти перешкоджають розмноженню мікробів, після чого не вбивають їх.
Бактерицидні – знищують мікробів, після чого сприяють їх виведенню з макроорганізму.
Антибіотики в таблетках

Згідно хімічним складом в медицині широко застосовується наступна класифікація:

Бета-лактамні препарати: пеніциліни (синтезуються Penicillinum роду цвілевих грибків) і цефалоспорини (за структурою досить схожі на пеніциліни, застосовуються після попередніх, якщо є стійкість бактерій до пеніцилінів).
Макроліди – мають бактеріостатичну дію і складну структуру.
Тетрацикліни – надають, як правило, бактеріостатичну дію, застосовуються в лікуванні захворювань інфекційного генезу сечовивідної (мікроби в сечі) та дихальної систем; також ними лікують тяжкі інфекційні захворювання: туляремію, сибірку, бруцельоз.
Аміноглікозиди – високотоксичні бактерицидні препарати, використовуються в лікуванні важких інфекційних ускладнень: перитоніту, сепсису.
Левоміцетин – бактеріостатичні препарати, застосовуються рідко, оскільки після їх використання можуть розвиватися загрозливі для життя ускладнення: поразка структури і порушення кровеобразующей функції кісткового мозку.
Глікопептідних антибіотики – перешкоджають утворенню стінки бактеріальної клітини, мають бактерицидний ефект, однак проти ентерококів, стафілококів і стрептококів проявляють бактеріостатичну дію.
Лінкозаміди – володіють бактеріостатичними властивостями (внаслідок блокування продукування рибосомами білка). Високі концентрації на високочутливі мікроби можуть діяти бактерицидно.
Протитуберкульозні медикаменти – високоефективні проти туберкульозної палички: ізоніазид, салюзід, фтивазид, метазід, протіонамід, етіонамід.
Протилепрозні засоби – найбільш ефективні проти збудників лепри: солюсульфон, діафенілсульфон, диуцифон.
Антибіотики різних групових приладдя – до них відносять ристомицина сульфат, рифаміцин, фузінід-натрій, Геліоміцин, граміцидин.
Антибіотики противогрибковой спрямованості дії – володіють литическим дією проти грибків, пошкоджують клітинну мембрану грибків, після чого провокують їх загибель. Такими препаратами лікують грибкові ураження шкіри, нігтів та інші патології.
Механізм дії
Дія антибіотиків не обмежується антибактеріальним ефектом при зовнішньому застосуванні, як у антисептиків. Антибіотиками ефективно лікують і виліковують захворювання при правильному їх системному використанні (таблетки, ін’єкційні форми, супозиторії).

Дія антибіотиків на бактеріальну клітину

Дія антибіотиків може протікати за різними механізмами впливу на бактеріальну клітину:

блокування утворення клітинної стінки;
порушення основних функцій мембрани;
пригнічення утворення нуклеїнових кислот;
блокування освіти піримідинів і пуринів;
пригнічення дії дихальних ферментів мікроба.
Чим небезпечне неправильне використання антибіотиків?
Антибіотики і бактерії – два взаємовиключних поняття. Однак, якщо неправильно пити чи вводити препарати, можна отримати серйозні наслідки, такі як резистентність. Під терміном резистентність в медицині розуміють стійкість бактеріальних клітин до антибактеріальних препаратів певної групи. Резистентність до препаратів у бактерій з’являється спонтанно. Викликає таку стійкість мутація, яка під дією лікарського засобу вкорінюється в популяції. Препарат не викликає резистентність, але стимулює її зміцнення, а стійкі штами поширюються.

Резистентність може формуватися за різними механізмами і причинами:

Бактеріальна клітина не має структур, чутливих для даної групи антибіотиків.
Бактеріальна стінка непроникна для лікарського препарату.
Мікроб здатний інактивувати препарат (припинити дію) даної групи.
Як результат генетичних мутацій, процеси життєдіяльності бактерії можуть бути змінені так, що блокування антибіотиком певних реакцій не небезпечна для існування мікробної клітини, в чому і виражається стійкість.
Проте головною проблемою є навіть не стійкість бактеріальної клітини до одного з груп антибіотиків, а її резистентність до декількох груп антибіотиків (мультирезистентність). Адже чим більш стійкі мікроби до різних препаратів, тим менше медикаментозних засобів залишається для усунення захворювання. Одним з найбільш яскравих прикладів бактерій, які мають високу стійкість до ряду антибіотиків, є хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori).

Резистентність – стійкість бактеріальних клітин до антибактеріальних препаратів

Типовий представник резистентних штамів
Хелікобактер пілорі є представником тих бактерій, стійкість яких до різних груп антибіотиків значно ускладнює лікування. Враховуючи широку резистентність хелікобактер пілорі, терапія включає кілька антибіотиків. Якщо пацієнт колись брав призначений лікарем антибіотик, то лікування буде неефективним, оскільки на нього у хелікобактер вже виробилася стійкість. Крім того, все частіше зустрічається розвиток дисбактеріозу на тлі прийому цих ліків, так як вони також вбивають корисні бактерії в організмі людини. Спостерігаються в окремих випадках боротьби проти хелікобактер і алергічні реакції на різні компоненти, що входять до лікування.

Для максимально ефективного лікування патологій травної системи, викликаних хелікобактер, потрібно використовувати антибіотики специфічної дії. Такі медикаменти повинні володіти не тільки високою ефективністю проти хелікобактер, але і проявляти стійкість до агресивного середовища шлунка, бути здатними проникнути під слиз шлунка для спрямованої дії проти хелікобактер. Дія таких медикаментозних засобів проти хелікобактер повинно бути локальним, і виводитися в найкоротші терміни з організму після впливу на мікроб. Тільки повне знищення хелікобактер гарантує повне лікування хворого.

Бактерія Helicobacter pylori в шлунку людини і під мікоркопом

Про що говорить наявність бактерій в загальному аналізі сечі
Виявлення бактерій в сечі є одним з найбільш поширених першочергових діагностичних заходів. Важливо не тільки виявлення мікробів в сечі, але і їх кількість.

Титр бактерій до 10 в четвертого ступеня на 1 мл в сечі вважається нормою. У сечі сечового міхура бактерій немає, проте після її протікання по всіх сечовивідних шляхах вона значно забруднюється ними. На кількості бактерій в сечі відбивається і час транспортування, зберігання. Тому бактерії в сечі є діагностично значущим критерієм тільки після додаткового лабораторного підтвердження.

Правила безпечного використання антибіотиків у дитячому віці
Не варто наполягати на призначенні антибактеріального препарату на прийомі у педіатра, так як багато захворювань викликають віруси, а не бактерії.
Не можна давати пити ці препарати самостійно для лікування захворювань у дітей.
Якщо в лікуванні якихось захворювань найближчим часом до теперішнього часу (до 3 місяців) використовувалися антибіотики, то цю інформацію необхідно передати лікаря для виключення ризику носійства бактерій, що мають резистентність. Це має особливе значення у дітей. Наприклад, якщо проводилося лікування бактеріурії (мікроби в сечі).
У разі призначення лікарем ліки даного типу дитині, не відмовляйтеся від призначених їм аналізів, спрямованих на визначення збудника і його чутливості. Це може бути вивчено дослідженням культур виявлених в крові, сечі, мазках, мокротинні.
Потрібно звертати увагу на вікові обмеження препаратів, так як при лікуванні дітей різного віку потрібно пити різні медикаменти.
Найбільш оптимальний варіант прийому антибактеріальних препаратів у дітей – пити у вигляді таблеток або капсул (пероральний прийом).
Необхідно дотримуватися точність в призначеної кратності прийому і дозуванні ліки – тільки так можна досягти максимального ефекту.
Не можна припиняти пити антибіотики раніше терміну закінчення призначеного курсу, оскільки може розвинутися стійкість до цих ліків.
Забороняється поєднання прийому даної групи ліків з антигістамінними медикаментами у дітей.
Отже, не варто займатися самолікуванням, адже далеко не завжди можна правильно визначити своє захворювання самостійно, навіть якщо аналіз виявив бактерії в сечі. Тільки фахівець здатний правильно встановити діагноз і визначити, які препарати необхідно застосувати в лікуванні кожного окремого випадку. Безліч патологій мають загальні симптоми, проте їх лікування може кардинально відрізнятися. Не варто відразу пити антибіотики, адже причиною патології можуть виявитися віруси, а не бактерії. Тільки уважне ставлення до свого здоров’я та здоров’я своїх дітей врятує від неприємних і небезпечних ускладнень (резистентність), які можуть виникнути, якщо лікування призначено неправильно.

Посилання на основну публікацію