Вуглеводи, або цукориди, – одна з основних груп органічних сполук. Вони входять до складу клітин усіх живих організмів.
Вуглеводи складаються з вуглецю, водню і кисню. Назву «вуглеводи» вони отримали тому, що у більшості з них співвідношення водню і кисню в молекулі таке ж, як і в молекулі води. Загальна формула вуглеводів Сn(Н2О)m. Прикладами вуглеводів можуть служити глюкоза (С6Н12O6) і сахароза, або тростинний цукор (С12Н22О11). До складу похідних вуглеводів можуть входити й інші елементи. Всі вуглеводи діляться на прості, або моносахариди, і складні, або полісахариди. З моносахаридів найбільше значення для живих організмів мають:
- рибоза;
- дезоксирибоза;
- глюкоза;
- фруктоза;
- галактоза.
Ди- та полісахариди утворюються шляхом з’єднання двох і більше молекул моносахаридів. Так, сахароза (тростинний цукор), мальтоза (солодовий цукор), лактоза (молочний цукор) – дисахариди, що утворилися в результаті злиття двох молекул моносахаридів.
Дисахариди за своїми властивостями близькі до моносахаридів. Наприклад, і ті й інші добре розчинні у воді і мають солодкий смак.
Полісахариди складаються з великої кількості моносахаридів. До них відносяться:
- крохмаль;
- глікоген;
- целюлоза;
- хітин та ін.
Зі збільшенням кількості мономерів розчинність полісахаридів зменшується і солодкий смак зникає.
Основна функція вуглеводів – енергетична. При розщепленні і окисленні молекул вуглеводів виділяється енергія, яка забезпечує життєдіяльність організму. При надлишку вуглеводів вони накопичуються в клітці в якості запасних речовин (крохмаль, глікоген) і при необхідності використовуються організмом як джерело енергії. Посилене розщеплення вуглеводів в клітинах можна спостерігати, наприклад, при:
- проростанні насіння;
- інтенсивній м’язовій роботі;
- тривалому голодуванні.
Вуглеводи використовуються і в якості будівельного матеріалу. Так, целюлоза є важливим структурним компонентом клітинних стінок багатьох одноклітинних, грибів і рослин. Завдяки особливій будові целюлоза нерозчинна у воді і має високу міцність. В середньому 20-40% матеріалу клітинних стінок рослин становить целюлоза, а волокна бавовни – майже чиста целюлоза, і саме тому вони використовуються для виготовлення тканин.
Хітин входить до складу клітинних стінок деяких найпростіших і грибів, зустрічається він і в окремих груп тварин, наприклад у членистоногих, в якості важливого компонента їх зовнішнього скелета.
Відомі також складні полісахариди, що складаються з двох типів простих цукрів, які регулярно чергуються в довгих ланцюгах. Такі полісахариди виконують структурні функції в опорних тканинах тварин. Вони входять до складу:
- міжклітинної речовини шкіри;
- сухожиль;
- хрящів;
- надаючи їм міцність і еластичність.
Деякі полісахариди входять до складу клітинних мембран і служать рецепторами, забезпечуючи впізнавання клітинами один одного і їх взаємодію.