Вплив вологості на екологічні особливості рослин

Будова і функції рослин в значній мірі залежать від наявності вологи в середовищі існування. По відношенню до вологості рослини поділяють на групи:

1. Ксерофіти – рослини, які живуть в умовах недостатньої зволоженості. Це рослини степів, напівпустель і пустель. Вони можуть витримувати недолік вологи за рахунок того, що в їх складі містяться сполуки, здатні утримувати велику кількість зв’язаної води. Для ксерофитов характерні вузькі довгі листки, покриті товстим шаром кутикули, восковим нальотом і сильною опушені. Листя цих рослин мають сіруватий тьмяний відтінок, листові пластинки дрібні, а в ряді випадків листя піддалися редукції (їх або зовсім немає, або вони перетворилися на колючки або лусочки, а функції листя виконує стебло).

Вищевказані пристосування в значній мірі зменшують транспірацію (випаровування води рослиною). У ксерофітів дуже сильно розвинена коренева система, яка у рослини розміром кілька десятків сантиметрів може досягати 10 м і більше. До ксерофітам відносять різні види ополонок, ковила, саксаул та ін

2. Сукуленти – група рослин, близьких до ксерофітам, але на відміну від них володіють сильно потовщеним м’ясистим стеблом, що містить велику кількість води. У сукулентів практично немає листя або це листя також сильно потовщені. Біологічні особливості сукулентів подібні з такими для ксерофитов, так як вони виростають в тих же умовах, що і дана група рослин. До сукулентів відносять кактуси, молодило, столітник і т. д.

3. Мезофіти – рослини, які ростуть в умовах середнього зволоження, що означає достатня кількість опадів для реалізації процесів життєдіяльності рослин, у тому числі і для транспірації. У мезофітов поверхня листя досить велика, рослини випаровують досить багато води, але продихи, як правило, розташовуються на нижній поверхні листа, за рахунок чого в період недостатнього зволоження транспірація послаблюється, що дозволяє успішно пережити несприятливий для рослин час. До мезофитам відносять тополя, березу, айву, грушу, трав’янисті рослини луків і т. д.

4. Гігрофіти – рослини, що живуть в умовах підвищеної вологості, що виростають на болотистих грунтах і вимагають для нормальної життєдіяльності великої кількості води (осока, очерет, рослини вологих джунглів і т. д.).

5. Гідрофіти – водні рослини, що живуть або повністю зануреними у воду, або на її поверхні знаходяться листові пластинки, а інша частина рослини розташована у воді. Прикладом гидрофитов є латаття, елодея, водорості.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Хроматин (хромосоми)