Вплив одного гена на кілька ознак

Обумовленість ознаки багатьма генами – полігенні ознаки – тісно пов’язана з плейотропних (множинних) дією гена. Так, у дрозофіли фактор, що обумовлює біле забарвлення очей, викликає зниження плодючості, зменшує тривалість життя і т. Д.

У людини синдром Марфана (довге й худе тіло, зміщення кришталика ока, вроджений порок серця) залежить від дії одного гена. Для іншого синдрому, обумовленого також одним геном, характерна ламкість кісток в молодому віці, блакитна склера, рання глухота і т. Д. Прикладом плейотропізма може служити також ген серповидно-клітинної анемії, широко поширений серед жителів Середземномор’я. Цей ген кодує р-ланцюг молекули гемоглобіну і від нормальної алелі відрізняється заміною всього лише одного триплету, значить, в мутантному білку змінена тільки одна амінокислота. На клітинному рівні це призводить до того, що еритроцити гомозигот по мутантного гену набувають форму серпа і не здатні виконувати свою основну функцію по транспорту кисню з легенів до тканин.

Крім цього, в організмі спостерігаються і інші порушення: збільшення селезінки, ураження шкіри, серця. У гетерозигот з даного гену спостерігається схильність до злипання еритроцитів. Сліпа, вони закупорюють кровоносні судини, викликаючи порушення функцій багатьох органів. Іншими словами, спостерігається ієрархія причин множинного ефекту цього гена: змінений ген, який визначається їм ненормальний гемоглобін, обумовлена гемоглобіном серповидність еритроцитів, злипання і руйнування еритроцитів, які викликають органічні дефекти і анемію.

Будь-який організм являє собою складну систему, в якій різні процеси перебувають у взаємозв’язку, і порушення навіть одного з них може привести до серйозних порушень в обміні речовин і зміни багатьох морфолого-фізіологічних характеристик. Причому один і той же ген може% надавати різний вплив на прояв ознак: посилювати (гени-модифікатори) або послаблювати (гени-інгібітори) дію основного гена, відповідального за даний ознака. Вплив гена на властивості і ознаки тим більше, ніж раніше проявляється його активність в період ембріонального розвитку організму.

Посилання на основну публікацію