Вплив на кровообіг різних зовнішніх і внутрішніх факторів

Кров’яний тиск і розподіл крові в організмі рефлекторно змінюються при подразненні рецепторів, розташованих на зовнішній поверхні тіла (око, вухо, органи смаку, нюху, температурні, дотикові і больові рецептори шкіри). Так, наприклад, біль і холод викликають звуження судин, а тепло – їх розширення. Біль, як і інші емоції, викликає збудження симпатичної нервової системи і збільшення надходження в кров адреналіну. Обидва чинники звужують судини і підвищують кров’яний тиск.

Рефлекси на кровоносні судини викликаються також з інших численних рецепторів внутрішніх органів, крім тих, які знаходяться в рефлексогенних зонах кровоносних судин.

У 1877 р. І. П. Павлов в дослідах на кроликах виявив, що витягування кишкової петлі з черевної порожнини щоразу викликає рефлекторне звуження судин вуха і підвищення кров’яного тиску. У 1878 р. він показав, що у собак рефлекторно підвищується кров’яний тиск внаслідок подразнення рецептором сечового міхура при затримці в ньому сечі.

Нестача кисню і надлишок вуглекислоти в крові викликають зміни загального кров’яного тиску (Цунтц, 1878). При перфузії різних хімічних речовин через ізольовані кровоносні судини органу, який зберіг зв’язок з організмом тільки через нервову систему, спостерігаються рефлекторні зміни загального кров’яного тиску. Доведено, що при цьому хімічні речовини подразнюють рецептори, розташовані в периферичних кровоносних судинах – хеморецептори (Хегер, 1887).

Посилання на основну публікацію