Вплив кліматичних факторів на організм людини

Одним з найважливіших абіотичних факторів, що роблять вплив на всі фізіологічні функції всіх живих організмів, є температура. На земній поверхні температура залежить від географічної широти і висоти над рівнем моря, а також від пори року, тому в навколишньому середовищі людини вона ніколи не буває постійною і організму необхідно пристосовуватися до її умов, що змінюються (адаптуватися).

Адаптивну функцію людини забезпечують основні теплові та холодові рецептори шкіри, рецепторні поля і центральна нервова система. Їх спільна діяльність отримала назву терморегуляція, в процесі якої відбувається постійний обмін тепла між організмом і зовнішнім середовищем (тепловіддача), а також утворення тепла в організмі людини в результаті окислювальних процесів (теплотворення). Існує певна залежність між температурою повітря і обміном речовин в організмі.

Так, при зниженні температури повітря утворення тепла в організмі посилюється, при підвищенні – теплотворення зменшується. При підвищенні або зниженні температури навколишнього середовища відбувається також зміна віддачі тепла в зворотній пропорції: при зниженні температури віддача тепла зменшується, а при підвищенні – збільшується. Ці два взаємопов’язані процеси регулюються дією центральної нервової системи, що супроводжується змінами в діяльності ряду інших органів людського організму: кровоносної, дихальної та посиленням або уповільненням обміну речовин, за допомогою яких реалізуються його пристосувальні можливості.

Адаптація до низьких температур виявляється в цілому ряді пристосувальних змін, що відбуваються в організмі, якось: тремтінні м’язів, посиленні обміну речовин, утворенні тепла в органах черевної порожнини – печінки і нирках, звуженні кровоносних судин та ін.

Адаптація до підвищення температури зовнішнього середовища проявляється в підвищенні тепловіддачі за допомогою розширення судин, посилення кровообігу, інтенсивного потовиділення та ін.

Сприйняття температури суто індивідуально: одним подобаються холодні й морозні зими, іншим – теплі й сухі. Здоров’я людини значною мірою залежить від погодних умов: взимку люди часто хворіють на простудні захворювання (грип, ангіна та ін.)

Одним з абіотичних факторів, що впливають на організм людини в умовах його проживання в районах високогір’я, є зміна парціального тиску атмосферних газів, зокрема кисню, а також зниження середньодобової температури і підвищення сонячного випромінювання. Адаптація до таких умов залежить від фізіологічних особливостей і натренованості організму. Відсутність таких призводить до»гірської хвороби», що супроводжується слабкістю, посиленням серцебиття, головним болем, пригніченим станом, втратою свідомості і т. д.

Для тих, хто планує здійснити турпохід в гори, зайнятися скелелазінням, необхідне спеціальне тренування, консультація медиків.

Температура навколишнього середовища впливає на життя людської популяції: збільшення або зниження щільності населення залежно від середньорічних температур у конкретних географічних зонах, сезонних температурних змін.

Біологічні ритми, або біоритми – це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя: молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційному і біосферному.

Вивченням біоритмів займається наука – хронобіологія (від грец. “Хронос”- година, час). У процесі еволюції протягом сотень мільйонів років йшов процес пристосування живих організмів до періодичної зміни дня і ночі, сезонів року, пов’язаних з основними ритмами Землі, результатом якого стали ритмічні процеси їх життєдіяльності – біоритмічні.

Розрізняють внутрішні і зовнішні біоритми. Біоритми мають різну періодичність, що виражається в долях секунд, секундах, хвилинах, добі, місяцях, роках і декількох роках.
Наприклад, ритми, що визначаються частками секунди, мають:

  • нервові імпульси – 0,001 с.;
  • серцевий цикл – 0,8 с.;
  • дихання (вдих-видих) – 8 с.;
  • перистальтика голодного шлунка – 30 хв.;
  • добові (зміна дня і ночі);
  • місячні (менструальний цикл у жінки);
  • річні (народження дитини) і т. д.

Дослідники прийшли до висновку, що повторювані цикли мають внутрішню (ендогенну) природу, іншими словами, організм володіє “внутрішніми годинами”, які якимось чином контролюють добову активність. Двадцятичотиригодинний цикл, з яким ми стикаємося в повсякденному житті, пов’язаний з тим, що внутрішній годинник “коригується” зовнішніми подіями, особливо зміною дня і ночі. У коригуванні внутрішніх годин людини важливу роль відіграють соціальні фактори, тобто підстроювання активності до розкладу роботи, режиму дня, прийому їжі і т. д.

Результати проведених досліджень показують, що механізм роботи внутрішнього годинника пов’язаний з діяльністю гіпоталамуса – найважливішого регуляторного центру мозку.
Нехтування добовими біоритмами може нанести шкоду здоров’ю людини. Наприклад, артеріальний тиск звичайно нижче вранці і зростає протягом дня. Якщо людина відвідує лікаря тільки вранці, вона може вважати, що тиск у ньої в нормі, тоді як насправді вдень і ввечері він, можливо, значно підвищується, що небезпечно, оскільки така людина не отримує необхідного їй лікування.

Результати досліджень біологічних ритмів у людини показали їх важливість для фізичного та психічного здоров’я. Звідси висновок, що ми повинні з великою увагою ставитися до власних ритмів, спокійніше сприймати пов’язані з ними природні підйоми і спади настрою і звертатися за допомогою до фахівців, коли зміни наших ритмів виходять за межі норми.

Зовнішні біоритми пов’язані з розташуванням Землі в космічному просторі, головним фактором якого є сонячне випромінювання, що обумовлює сонячну активність (утворення сонячних плям, сонячних спалахів, факелів, збільшення ультрафіолетових випромінювань). Сонячна активність діє на ряд фізико-хімічних процесів Землі: коливання атмосферного тиску, температури, вологості повітря та ін. А це в свою чергу впливає на стан серцево-судинної системи, нервової системи, психічних і поведінкових реакцій людини: порушується ритм життя, знижується працездатність, псується настрій і т. д.

З сонячною активністю, її циклом пов’язані і стихійні лиха (землетруси, виверження вулканів, рух льодовиків, айсбергів та ін.), які безпосередньо або опосередковано впливають на стан здоров’я людини.

Посилання на основну публікацію