Відстань між геном і центромерою

Генетичним способом це практикується виключно на об’єктах з нерозхідними результатами мейозу.

Припустимо, у сумчастих грибів (нейроспори, Sordaria, Podospora) суперечки в аске знаходяться по прямій лінії і по їх локалізації без праці визначити аски, які є наслідком мейозу без кросинговеру, і аски, сформовані в результаті кросинговеру між аналізованих геном і центромерой. Це так звані прередукціонні і постредукціонні аски.

У більшості аскомицетов слідом за мейозом слід додаткове мітотичний поділ і утворюється аск з 8 спорами. У гриба подоспора додаткового розподілу не відбувається, і в аске є 4 суперечки. Випадок освіти аска без кросинговеру між геном і центромерой – прередукціі, тобто редукції типів алелей в мейозі I. Залежно від того, між якими хроматидами відбувається кросинговер, можуть бути отримані 6 типів асков. Відсоток постредукціі (аски 1-4) від загального числа асков є показник частоти кросинговеру між центромерой і геном, а отже, і відстані між ними. Оскільки в разі постредукціі кроссинговер відбувається тільки між 2 хроматидами з 4 (ймовірність кросинговеру 0,5), для визначення відстані між геном і центромерой кількість постредукціонних асков множать на 0,5. Так як можливе утворення 6 типів асков (з них 4 постредукціонние). Ген і центромера можуть вважатися генетично зчепленими при відстані між ними менше 66X0,5 = 33%.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Теорія еволюції