Види імунітету організму

Імунітет, що розвивається у відповідь на першу зустріч з антигеном, називається первинним. У імунної системи є властивість “пам’ятати” ті чужорідні макромолекули, які вже потрапляли в організм раніше. У цьому важливу роль відіграють клітини “пам’яті”.

При повторній зустрічі з антигеном, антитіла синтезуються швидше і в більшій кількості, і організм швидше справляється з інфекцією. Ось чому багатьма хворобами не хворіють повторно.

На цьому ж явищі заснована система запобігання від інфекційних захворювань, яку називають щепленнями або імунізацією. Під час щеплення в організм вводять ослаблені або вбиті віруси або бактерії, не здатні викликати захворювання. Однак організм сприймає макромолекули на їх поверхні як антигени і тому включається синтез антитіл. При попаданні ж в організм активних хвороботворних агентів, як і належить, при повторному введенні антигену, швидко досягається висока концентрація антитіл. Це – вторинний імунітет.

Відомо, що щеплення, зроблені в дитячому віці проти багатьох захворювань, виробляють імунітет, який зберігається до кінця життя. Серед них віспа, поліомієліт та ін. Але є такі захворювання, імунітет до яких зберігається недовго. Наприклад, щеплення проти грипу діють зазвичай близько року. Причина тут не в поганій роботі імунної системи, а в тому, що нуклеїнова кислота вірусу дуже швидко мутує. В результаті макромолекули на його поверхні стають іншими.

При новій інфекції такими зміненими вірусами колишній імунітет виявляється неефективним. Як же лімфоцити відрізняють антигени від молекул свого організму? Виявляється, в лімфоцитах зародка синтезуються найрізноманітніші імуноглобуліни, в тому числі і такі, які здатні взаємодіяти з макромолекулами самого зародка. Однак у зародка імунна система сформована ще не остаточно. Незрілі лімфоцити зародка при зустрічі з антигенами гинуть. До моменту народження організму все лімфоцити, здатні виробляти рецептори до власних макромолекулам, зникають. Так організм “вчить” імунну систему відрізняти “своє” від “чужого”.

Антитіла в плазмі крові існують недовго, потім вони руйнуються. Якщо ввести в організм чужі антитіла, то імунітет виникне (пасивний), але на короткий термін. Пасивний імунітет є у новонароджених: материнські антитіла потрапили в їх організм через плаценту в складі молозива. Набутий пасивний імунітет створюється при введенні в разі загрози захворювань антитіл, виділених з крові інших організмів, наприклад, противокоревой або протиправцевий імуноглобуліни.

...
ПОДІЛИТИСЯ: