Тваринне населення лісів помірного поясу

Малосприятливі умови тайги змушують тварин пристосовуватися до активного способу життя на час суворої зими, або ж впадати на цей час у сплячку, анабіоз, мігрувати за межі зони. Зважаючи на це, тваринне населення особливим видовим багатством не вирізняється. Серед копитних ссавців тут водиться лось і олень (заходить з лісотундри), які поїдають листя і пагони молодих рослин. У тайзі важливим харчовим ресурсом є насіння хвойних дерев, яке споживають птахи, гризуни і навіть хижаки, найбільше шишкарі (Loxia) і горіхівки (Nucifraga) (рис. 8.25).

Тетереви влітку харчуються ягодами, пагонами, листям, а також дрібними безхребетними, а взимку змушені споживати хвою і пагони дерев. В Євразії характерний звичайний і кам’яний глушці (Tetrao urogallus T.urogalloides), орябок (Bonasa bonasia), а на Далекому Сході – дикуша (Falcipenis falcipenis), у Північній Америці – канадська дикуша (Falcipenis canadensis). З наземних тварин насінням, зеленню та дрібними безхребетними харчуються лісові полівки (червона, червоно-сіра), бурундуки (сибірський, американський смугастий і малий). Білки, окрім насіння хвойних, харчуються також ягодами, грибами, рідше комахами. Тритони, ящірки і жаби харчуються дрібними безхребетними, а гадюки – гризунами і жабами. У літній період у тайзі збирається різноманіття комахоїдних птахів – дроздів, горихвісток, славок, очеретянок, кобилочок. На зиму в тайзі залишаються синиці, корольки, пищухи, повзики, дятли, які добувають комах з-під кори дерев. На тетеруків та інших птахів полюють хижаки, серед яких виділяються великий яструб – тетерев’ятник. Яструбина сова, бородата сова, довгохвоста сова полюють здебільшого на дрібних гризунів.

Дрібні гризуни – ласка і горностай – також харчуються дрібними гризунами і птахами, а соболь і колонок (Mus-tela sibirica), американська куниця полюють на білку та інших гризунів. Найбільший представник куничних в тайзі – всеїдна росомаха (Gulo gulo). Лисиця, вовк і бурий ведмідь широко поширені в тайзі й утворюють чимало підвидів і форм. Великі хижаки полюють на лосів та оленів, середні та дрібні – на зайців, мишиних гризунів і землерийок, а рись харчується зайцями, птахами і навіть нападає на молодих лосів і оленів. З комах у тундрі багато кровососів, комарів, мошки, мокреців, а також іксодових кліщів, які живляться кров’ю наземних хребетних.

Південніше від хвойних лісів розташована перехідна смуга змішаних хвойно-широколистяних лісів, де в її межах ростуть шпилькові й листопадні широколистяні породи. Південніше цієї перехідної смуги розташована підзона широколистяних лісів, яка займає досить широку смугу в північній і дуже обмежену площу в південній півкулі. Широколистяні ліси утворили свій біом у вологих і помірно вологих умовах з максимальними опадами і сприятливими температурами, які за літо коливаються в різних регіонах від 13 до 22°С. Середньозимові температури не понижаються в межах підзони нижче ніж 6-7°С. Але лімітуючими для широколистяних лісів є не стільки середньо зимові, як мінімальні температури. Такою температурою, зокрема, для бука європейського, є -37°С. Там, де трапляються нижчі температури, бук європейський не утворює суцільного ареалу. Під широколистяними лісами сформувалися сірі лісові (опідзолені) ґрунти, в горах – бурі лісові.

Посилання на основну публікацію