Трофічні ланцюги і мережі

Кожна з екосистем характеризується наявністю трофічних ланцюгів і мереж:

Ланцюгом харчування називається послідовно пов’язана харчовими відносинами група видів. Кожне з попередніх ланок ланцюга є їжею для наступного.

Так, прикладом ланцюга харчування може служити послідовність:

рослини – комахи – пуголовок – форель – донні сапрофіти.

При кожному переході речовини від однієї ланки до іншого відбувається втрата (витрачається на життя попереднього ланки і виділяється у вигляді тепла) до 90% потенційної енергії. Саме тому число ланок в трофічних ланцюгах зазвичай обмежена чотирма-п’ятьма.

Трофічної мережею називається більш складна структура харчових відносин, яка б враховувала, що кожна ланка харчового ланцюга може бути їжею для різних видів. Так, траву їдять не тільки травоїдні тварини, а й комахи, і всеїдні тварини. При відстеженні таких взаємин виходить графічна схема, нагадує розгалужену мережу.

Відомо 2 основних типи трофічних ланцюгів:

  • пасовищний – в ній первинною ланкою є зелені рослини-продуценти. Характерний для лугових, океанічних екосистем;
  • детритний  – в ній першою ланкою є сапротрофи (редуценти), що розкладають органіку. Сапротрофами харчуються інші організми.

При цьому, в пасовищних ланцюгах харчування бере участь тільки 10% енергії, решта 90% – припадає на частку детритної. Це пов’язано з тим, що величезна частина енергії, створюваної автотрофами, переходить в органічні «відходи», де використовується сапротрофами.

ПОДІЛИТИСЯ: