Сумісність по групам крові і резус-фактору

У крові існують два типи аглютинінів і два типи агглютиногенів. Агглютіногени позначають великими латинськими літерами – А і В, а відповідні аглютиніни – малими – а й б. Існують чотири основні групи крові.

Для переливання найкраще використовувати кров тієї ж групи, що і кров потерпілого; іноді можна користуватися кров’ю інших груп, якщо в ній не містяться агглютіногени, відповідні наявним у хворого аглютиніни. При переливанні плазми містяться в ній аглютиніни швидко розлучаються плазмою хворого, а в низькій концентрації вони нездатні викликати реакцію аглютинації. Саме тому при переливанні плазми, а не цільної крові можна не звертати уваги на групи крові.

Резус фактор

В еритроцитах макак резусів був вперше виявлений антиген, який зустрічається і у багатьох людей: його назвали резус-фактором (Rh-фактором). Приблизно у 85% людей білої раси кров резус-позитивна, у решти 15% вона резус-негативна. Антитіла до резус-фактору в організмі самі по собі не виробляються, але можуть з’явитися, наприклад, після переливання резус-позитивної крові резус-негативному індивідууму. У цих випадках перше переливання проходить благополучно, але повторне вливання такої крові може привести до загибелі.

Якщо у жінки кров резус-негативна, а у її чоловіка – резус-позитивна, то плід може успадкувати резус-фактор від батька і опинитися резус-позитивним. Проникнувши в організм матері, кров плода може стимулювати вироблення антитіл до Rh-фактору. У таких випадках перша вагітність протікає нормально. При повторній вагітності резус-позитивним плодом Rh-антитіла з крові матері проникають в кров плода і викликають аглютинацію еритроцитів, розвивається еритробластоз – важке захворювання кровотворної системи. У минулому такі діти зазвичай гинули, але в наші дні лікарі швидко виробляють обмінне переливання крові і таким чином рятують життя дитини.

Посилання на основну публікацію