Сумчасті гриби, Лишайники, Базидіоміцети

Тип сумчасті гриби (Ascoraycetes). Спори у цих грибів укладені в крихітні мішечки. До сумчастих грибів відноситься синьо-зелена цвіль, звана також лимонної цвіллю, так як її сизий наліт нерідко можна бачити на плодах цитрусових культур. Один з представників цих грибів – пеніцілліум (Penicillium), з якого отримують пеніцилін. До сумчастих грибів відносяться і дріжджі, які використовуються при хлібопеченні і в виноробстві.

Це одноклітинні рослини, усередині яких, як в маленькому мішечку, містяться спори. У цій групі зустрічаються, однак, і більш великі форми. Такі сморчкп, з вигляду нагадують звичайні шапинкових грибів; правда, капелюшок сморчка схожа на губку. До типу сумчастих грибів відносяться чашкові гриби, а також зростаючі під землею трюфелі, особливо поширені у Франції.

Тип базидіоміцети (Basidiomycetes). Спори у цих грибів укладені в маленькі циліндричні освіти – базидии. До розглянутого типу відносяться всім добре відомі шапинкових грибів: їстівні та отруйні. Гриб дощовик схожий на шапинкових грибів, але його капелюшок ніколи не розкривається. Його спори висипаються тільки після того, як розірветься зовнішня оболонка. На стовбурах дерев часто можна бачити трутовики. Їх нитки розростаються в деревині ще задовго до появи наросту на стовбурі, і в багатьох випадках це призводить до значного пошкодження дерева. Головня і іржа – теж базидіоміцети. Головня вражає головним чином посіви кукурудзи, іржа – хлібні злаки, наприклад пшеницю; при цьому на стеблах і листках рослин з’являються руді плями.

Лишайники (Lichenes). Ці цікаві рослини можна віднести ні до водоростей, ні до грибів – це комбінація тих і інших. Основна частина лишайника – гриб, але всередині нього зростає одноклітинна водорість. Ніхто ні на кому не паразитує, так як подібне спільне існування йде на користь обом видам: гриб захищає водорість, а водорість створює поживні речовини і собі і грибу. Таке співжиття називається симбіозом (мутуалізмом). Лишайники ростуть на корі багатьох дерев, переважно з північного боку, де менше світла і більше вологи. У більшості випадків це сухі сіро-зелені рослинки. Вони можуть рости в різних місцях, навіть на голому камінні або під снігом в Арктиці. Арктичний лишайник служить найважливішим джерелом харчування північних оленів, і тому його часто називають оленячим мохом.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Іннервація гортані