Судинна система. Лімфообіг

У людини, як і у всіх ссавців, кровоносна система замкнутого типу: кров рухається по організму тільки по кровоносних судинах, не виходячи за їх межі. Судини, по яких кров йде від серця до органів і тканин, називають артеріями, а судини, по яких кров рухається до серця, – венами.

В артеріях тиск крові високий, і вони мають відносно товсті тришарові стінки. Зовнішній шар складається з сполучної тканини, середній шар – гладком’язових, внутрішній шар утворений одним шаром клітин і називається ендотелієм (рис. 35, а). Великі артерії, як правило, добре захищені, розташовуючись в товщі поперечно-смугастих м’язів. Вони розгалужуються на більш дрібні, а ті, в свою чергу, на артеріоли. Розгалуження артеріол переходять в капіляри – найтонші судини, що мають стінки тільки з одного шару клітин. Через ці стінки відбувається обмін речовин між кров’ю і тканинами. Діаметр капілярів близько 5 мкм (1 мкм дорівнює 10-6 м): якраз такий, щоб по них, тісно притискаючись до одношаровим стінок, змогли пройти еритроцити. Чим активніше працює який-небудь орган, тим вище в ньому швидкість процесів обміну речовин і краще розгалужена капілярна мережа.

З капілярів кров збирається в веіули, а з них – у вени. Тиск у венах низьке, набагато нижче, ніж в артеріях.

Кола кровообігу. Найбільша артерія нашого організму – аорта – виходить з лівого шлуночка. З аорти починається велике коло кровообігу.

Коронарні артерії, що забезпечують кровопостачання серцевого м’яза. Віддавши кисень і поживні речовини в навколишні капіляр тканини, кров приймає з тканин вуглекислий газ і інші продукти обміну. Така бідна киснем кров називається венозної.

З верхньої частини тіла венозна кров збирається у верхню порожнисту вену, а з нижньої – в нижню порожнисту вену. Порожнисті вени впадають у праве передсердя, де закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку серця, з якого виходить легенева артерія. Так як цей посудину виносить кров із серця, то він називається артерією, хоча і містить бідну киснем венозну кров. Легенева артерія розгалужується на ліву і праву легеневі артерії, по яких ця венозна кров потрапляє в легені, де збагачується киснем і перетворюється на артеріальну кров. По легеневих венах ця артеріальна кров надходить у ліве передсердя, а звідти в лівий шлуночок і знову у велике коло.

Тиск крові в судинах і його вимір. Дуже важливим показником стану організму людини є тиск крові. Якщо воно з якоїсь причини різко знижується, то тканини (насамперед мозок) перестають отримувати достатню кількість кисню і поживних речовин. Людина стає млявою, сонливою, йому важко засвоювати нову інформацію і згадувати раніше вивчений матеріал. При значному зниженні тиску крові відбувається втрата свідомості і, якщо не вжити заходів для підняття тиску, людина може загинути. Сильне зниження тиску може спостерігатися при великих втратах крові або при різкому розслабленні гладких м’язів артеріальних судин.

У тому випадку коли тиск в кровоносних судинах сильно підвищується і вони не витримують більше навантаження, виникає загроза руйнування капілярів – крововилив.

Тиск крові найзручніше вимірювати в плечовій артерії. У цьому відділі кінцівки у здорової людини воно складає в момент скорочення серця 120 мм рт. ст., а в момент розслаблення 80 мм рт. ст. Для вимірювання тиску використовують прилад тонометр (рис. 37, а). В аорті тиск значно вище, ніж в артеріях пальців руки. У великих венах грудної порожнини тиск практично дорівнює атмосферному.

Швидкість течії крові – важливий показник кровообігу. Різниця тисків у судинах змушує кров рухатися з певною швидкістю, яка залежить від опору, що чиниться стінками судин, і від сумарної площі поперечного перерізу всіх судин. Сумарний просвіт всіх капілярів приблизно в 1000 разів більше просвіту аорти, тому кров тече в них в тисячу разів повільніше. Повільний плин крові по капілярах сприяє обміну речовин і газів між тканинами і кров’ю.

Пульс. У момент скорочення шлуночків чергова порція крові поштовхом надходить в аорту і викликає коливання її стінки, яке далі поширюється по судинах. Такі ритмічні коливання стінок артерій, синхронні із скороченнями серця, називають артеріальним пульсом. За його частоті і силі можна судити про стан серця і судин. Найзручніше реєструвати пульс в тих місцях, де артеріальні судини найближче підходять до поверхні тіла: шия, передпліччя, скроню і т. Д. (Рис. 37, б)

Лімфообіг. Лімфатичні судини починаються з замкнутих лімфатичних капілярів, які мають, як і кровоносні капіляри, найтонші одношарові стіни. Лімфа рухається по лімфатичних судинах, найбільші з яких здатні скорочуватися, забезпечуючи рух рідини по лімфатичної системи. m У великих лімфатичних судинах є клапани, що пропускають лімфу тільки в одному напрямку. В результаті практично вся лімфа зливається в найбільший лімфатичний посудину – грудну протоку. Його стінки скорочуються і виштовхують лімфу у верхню порожнисту вену у місця впадання її в праве передсердя. Таким чином, вся лімфа повертається у кров’яне русло.

Посилання на основну публікацію