✅Структура поведінкового акта

Поведінкою називається комплекс зовнішніх взаємопов’язаних реакцій, які здійснюються організмом для пристосування до мінливих умов середовища. Найбільш просто структура поведінки була описана через функціональну управляючу систему по П.К. Анохіним.

За Анохіним у всіх СПА, що забезпечують постійність внутрішнього середовища організму є внутрішні системи саморегуляції і зовнішня ланка саморегуляції або поведінкова регуляція.

Ця ланка сприяє підтримці сталості внутрішнього середовища за рахунок цілеспрямованої поведінки.
За теорією ФУС поведінковий акт включає наступні стадії:

  • Аферентний синтез. Він полягає в синтезі сигналів від периферичних рецепторів, сигналів витягнутих з пам’яті і сигналів з вогнища мотиваційного збудження. Готовність до будь-якої поведінки забезпечує мотиваційне збудження, що виникло у Ц.Н.С. при появі біологічної, соціальної чи ідеальної потреби. Приклад. При цьому мотиваційне збудження стає домінуючим. Для запуску поведінки необхідна пускова і обстановочна аферентація. До пускової аферентації відносяться ті зовнішні безумовні і умовні подразники, які є поштовхом для формування поведінки (приклад, втікання слабких тварин при появі хижака). Умови, які сприяють запуску поведінки, називають обстановочною аферентацієй. Одночасно, з пам’яті витягується уроджена і придбана інформація, яка корисна для майбутньої поведінки. Після завершення афферентного синтезу включається 2-а стадія поведінки;
  • Прийняття рішення. Під час цієї стадії планується майбутня поведінка, тобто яким вона буде;
  • Стадія формування акцептора (тобто приймача) результатів дії. На цій стадії оцінюються результати майбутньої поведінки при виконанні прийнятого рішення;
  • Стадія еферентного синтезу. Під час неї визначається конкретна послідовність дій, але наразі зовнішніх проявів поведінки ще немає;
  • Стадія виконання програми поведінки. Програма виконується. Сигнали про результати поведінки, за допомогою зворотної аферентації надходять в акцептор результатів дії і оцінюється в ньому. Якщо результати виконання програми збігаються з прогнозом, закладеним в акцепторі результатів дії, поведінка завершується. Якщо ні, то відбувається повна перебудова поведінки.
Посилання на основну публікацію