Шкірні покриви у ссавців

Шкіра ссавців має велику товщину і володію більшою еластичністю, ніж у інших тварин.

Клітини епідермісу – зовнішнього шару поступово зношуються і відмирають, після чого замінюються новими.

Дерма, внутрішній шар шкіри, добре розвинений; у нижній частині дерми відкладається жир. З епідермісу ростуть ниткоподібні рогові утворення — волосся. Волосяний покрив у ссавців, як оперення у птахів – це досконалий спосіб терморегуляції.

Шкіра ссавців

Основу волосяного покриву складають м’які, тонкі волосини, які складають підшерстя. Між ними зростають більш довгі, рідкі і тверді остьові волосини, які захищають пухові волосся і шкіру ссавців від механічних пошкоджень.

Також багато ссавців на голові, шиї, грудях і передніх кінцівках мають добре розвинені довгі й жорсткі чутливі волосся — вібриси. Волосяний покрив у всіх ссавців періодично линяє і змінюється з різною періодичністю і тривалістю линьки.

Похідними утвореннями епідермісу у звірів є:

  • кігті;
  • нігті;
  • копита;
  • луска;
  • порожнисті роги (наприклад, у баранів, биків, антилоп, козлів).

Кісткові роги у лосів і оленів розвиваються з дерми – внутрішнього шару шкіри.

Шкірні покриви ссавців мають велику кількість залоз:

  • потові;
  • сальні;
  • пахучі;
  • молочні.

Випаровування потових виділень ссавця забезпечує механізм терморегуляції, сприяючи охолодженню організму.

Сальні виділення оберігають волосяний покрив від намокання, а шкіру, навпаки, від пересихання.

Пахучі залози виділяють секрет, який дозволяє особині одного виду мітити територію, знаходити один одного або відлякувати ворогів (скунс, тхір та ін).

Молочні залози виробляють молоко, яким самки ссавців годують дитинчат.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Внутрішня будова комах