Шкірні покриви у ссавців

 Шкіра ссавців має велику товщину і має більше еластичністю, ніж у інших тварин. Клітини епідермісу (зовнішнього шару поступово зношуються і відмирають, після чого замінюються новими. Дерма, внутрішній шар шкіри, добре розвинений; у нижній частині дерми відкладається жир. З епідермісу ростуть ниткоподібні рогові освіти — волосся. Волосяний покрив у ссавців, як оперення у птахів – це досконалий спосіб терморегуляції.

 

Шкіра ссавців.

 

Основу волосяного покриву складають м’які, тонкі волосся, які складають підшерстя. Між ними зростають більш довгі, рідкі і тверді остьові волосся, які захищають пухові волосся і шкіру ссавців від механічних пошкоджень. Також багато ссавці на голові, шиї, грудей і передніх кінцівках мають добре розвинені довгі й жорсткі чутливі волосся — вібриси. Волосяний покрив у всіх ссавців періодично линяє і змінюється з різною періодичністю і тривалістю линьки.

 

Похідними утвореннями епідермісу у звірів є кігті, нігті, копита, луска і порожнисті рогу (наприклад, у баранів, биків, антилоп, козлов). Кісткові рогу у лосів і оленів розвиваються з дерми – внутрішнього шару шкіри.

 

Шкірні покриви ссавців мають велику кількість залоз: потові, сальні, пахучих і молочних. Випаровування потових виділень ссавця забезпечує механізм терморегуляції, сприяючи охолодженню організму. Сальні виділення оберігають волосяний покрив від намокання, а шкіру, навпаки, від пересихання. Пахучі залози виділяють секрет, який дозволяє особин одного виду мітити територію, знаходити один одного або відлякувати ворогів (скунс, тхір та ін). Молочні залози виробляють молоко, яким самки ссавців годують дитинчат.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Критичний орган