Секреторна функція системи травлення

Секреторна функція травних залоз полягає у виділенні в просвіт шлунково-кишківного тракту секретів, які беруть участь в обробці їжі. Для їх утворення клітини повинні отримувати певну кількість крові, з потоком якої надходять всі необхідні речовини. Секрети шлунково-кишківного тракту – травні соки. Будь-який сік на 90-95% складається води і сухого залишку. У сухий залишок входять органічні і неорганічні речовини. Серед неорганічних найбільший обсяг займають аніони і катіони, соляна кислота. Органічні представлені:

  • ферментами (головний компонент – протеолітичні ферменти, що розщеплюють білки до амінокислот, поліпептидів та окремих амінокислот, глюколітичні ферменти перетворюють вуглеводи до ди- і моноцукрів, ліполітичні ферменти перетворюють жири в гліцерин і жирні кислоти);
  • лізином. Це основний компонент слизу, що надає в’язкість, і сприяє утворенню харчової грудки (болеоса), в шлунку і кишківнику взаємодіє з бікарбонатами шлункового соку і утворює Мукоза-бікарбонатний комплекс, який вистилає слизову оболонку і оберігає її від самоперетравлення;
  • речовинами, які мають бактерицидну дію (наприклад, мукопептідаза);
  • речовинами, які підлягають видаленню з організму (наприклад, азотовмісні – сечовина, сечова кислота, креатинін і т. д.);
  •  специфічними компонентами (це жовчні кислоти і пігменти, внутрішній фактор Кастла та ін.).

На склад і кількість травних соків впливає раціон.

Регуляція секреторної функції здійснюється 3 способами: нервовим, гуморальним, місцевим.
Рефлекторні механізми являють собою відділення травних соків за принципом умовного і безумовного рефлексу.

Гуморальні механізми включають три групи речовин:

  • гормони шлунково-кишківного тракту;
  • гормони залоз внутрішньої секреції;
  • біологічно активні речовини.

Гормони шлунково-кишківного тракту відносяться до простих пептидів, які виробляються клітинами APUD-системи. Більшість діє ендокринним шляхом, але деякі з них здійснюють свою дію параендокрінним способом. Поступаючи в міжклітинні простори, вони діють на перебувають поруч клітини. Так, наприклад, гормон гастрин виробляється в пілоричній частині шлунка, дванадцятипалій кишці і верхній третині тонкого кишківника. Він стимулює секрецію шлункового соку, особливо соляної кислоти, і підшлункових ферментів. Бомбезін утворюється в тому ж місці і є активатором для синтезу гастрину. Секретин стимулює відділення соку підшлункової залози, води і неорганічних речовин, пригнічує секрецію соляної кислоти, має незначний вплив на інші залози. Холецистокінін-панкреозимин викликає відділення жовчі і надходження її в дванадцятипалу кишку.

Гальмівну дію надають гормони:

  • гастрин;
  • гастроінгібуючий поліпептид;
  • панкреатичний поліпептид;
  • вазоактивний інтестинальний поліпептид;
  • ентероглюкагон;
  • соматостатин.

Серед біологічно активних речовин підсилюючі дію мають серотонін, гістамін, кініни та ін. Гуморальні механізми з’являються в шлунку і найбільш виражені в дванадцятипалій кишці та у верхньому відділі тонкого кишківника.

Місцева регуляція здійснюється:

  • через метсимпатичну нервову систему;
  • безпосередня дія харчової кашки на секреторні клітини.

Стимулюючий вплив роблять також кава, пряні речовини, алкоголь, рідка їжа і т. д. Місцеві механізми найбільш виражені в нижніх відділах тонкого кишківника і в товстому кишківнику.

...
ПОДІЛИТИСЯ: