Розвиток сучасних еволюційних уявлень

Перша наукова теорія еволюції – теорія, заснована на спостереженнях, а не на чистих домислах, – виникла лише на рубежі XVIII і XIX століть; творцем її був француз Жан Батіст Ламарк. Запропонована Ламарком теорія висувала на перший план здатність живих організмів успадковувати придбані ознаки. Ламарк припустив, що болотні птахи, наприклад, тому мають довгу шию, що вони постійно витягали її в пошуках їжі.

У представників кожного покоління шия ставала лише трохи довше; цей придбаний ознака передавався потомству, і з плином часу відбулося значне збільшення довжини шиї. Перетинчасті лапки з’явилися у жаб і водоплавних птахів як результат постійного (протягом багатьох поколінь) розтягування шкіри між пальцями при плаванні. Ламарк стверджував, що не органи, т. Е. Форма і властивості частин тіла тварини, впливають на його звички і особливості, а навпаки, саме спосіб життя даної тварини і умови, в яких жили його предки, видозмінили з плином часу його зовнішній вигляд, його органи, його властивості. Ламарк ввів поняття «вживання і невживання органів». Воно означає, що на орган впливає не тільки вживання, але і невживання: невживані орган поступово зменшується аж до зникнення.

Наприклад, у крота, який живе під землею, в темряві, очі поступово зменшувалися і, нарешті, перестали функціонувати. Ламарк припускав навіть, що якби новонародженим дітям в точіння кількох поколінь видаляли ліве око, то виникла б раса однооких людей. Якщо ж, припустимо, зовнішнє середовище викликає потребу в новому органі, то, на думку Ламарка, ця потреба у всіх випадках стимулює розвиток органу.

Ламарк вважав, що бог, створивши життя, вклав у все живе здатність до еволюції, завдяки чому живі організми реагують на зміну умов середовища, в якій вони живуть. Однак, хоча це пояснення механізму еволюції було помилковим, заслуга Ламарка дуже велика: він вперше запропонував логічну теорію, яка послужила відправною точкою для подальших досліджень цього питання. Виникнення сучасної теорії еволюції нерозривно пов’язане з ім’ям Чарльза Дарвіна. Більшу частину свого життя Дарвін присвятив вивченню і збору даних, що показують, що всі форми живого схильні до змін.

...
ПОДІЛИТИСЯ: