Розмноження багатоклітинних тварин

Безстатеве розмноження

Багатоклітинні тварини розмножуються переважно статевим шляхом, але є групи (особливо серед нижчих безхребетних), які досить успішно розмножуються безстатевим способом.
Безстатеве розмноження багатоклітинних – це збільшення числа особин, що утворюються із соматичних (нестатевих) клітин. Серед тварин воно повністю відсутня у первічнополостних черв’яків і молюсків. У членистоногих, хребетних до безстатевого розмноження можна віднести поліембріонія, тобто безстатеве розмноження на стадіях ембріонального розвитку. Це явище було відкрито І. І. Мечниковим. У комах поліембріонія описана для наїзників – поділ на стадії морули. У ссавців (броненосці) розподіл відбувається на стадії бластоцисти. До поліембріонії можна віднести появу однояйцевих близнюків у людини.

Особливо важливу роль безстатеве розмноження грає в життєвих циклах губок, кишковопорожнинних, деяких черв’яків, моховинок, оболочников. В результаті безстатевого розмноження у цих тварин виникають колонії. Протікає розмноження по типу брунькування. У губок і моховинок існують своєрідні внутрішні нирки (геммули і статобласти, відповідно), на стадії яких відбувається переживання несприятливих умов середовища. У кишковопорожнинних і оболочников спостерігається чергування безстатевого і статевого покоління. Це явище називається метагенезом. Так, поліпи кишковопорожнинних розмножуються брунькуванням і являють собою безстатеву стадію в життєвому циклі, а медузи, які утворюються на поліпі в результаті безстатевого розмноження, – статеву стадію, так як вони можуть розмножуватися тільки статевим шляхом.
Статеве розмноження
Статеве розмноження у тварин існує в декількох формах. По-перше, можна виділити обоеполое розмноження, яке існує у вигляді раздельнополості і гермафродитизму, по-друге, невинне розмноження, або партеногенез.
При двостатеві розмноженні обов’язково відбувається запліднення, тобто злиття жіночих і чоловічих статевих клітин. У раздельнополих багатоклітинних тварин статеві клітини утворюються в різних організмах – жіночі в організмі самки, чоловічі – в організмі самця. Утворенню гамет передує мейоз.
При заплідненні утворюється зигота, перша клітина організму. У тварин-гермафродитів жіночі і чоловічі статеві клітини формуються в організмі однієї особини. Гермафродитизм можна розділити на природний і аномальний. Природний гермафродитизм – явище дуже широко поширене у тваринному царстві. Він зустрічається у губок, кишковопорожнинних, плоских хробаків, кільчастих хробаків, молюсків, ракоподібних і деяких риб. Природний гермафродитизм існує в різних формах. Так, у одних тварин чоловічі і жіночі статеві клітини продукуються одночасно, у інших – спочатку виробляється один тип гамет, а потім інший. У разі, коли першими розвиваються чоловічі залози, говорять про протандріческом гермафродитизме, а якщо першими починають функціонувати жіночі статеві залози – про протерогініческом гермафродитизме. У гермафродитів виробляються різні пристосування, що перешкоджають самооплодотворению. Це можуть бути різні терміни дозрівання жіночих і чоловічих статевих продуктів, особливості будови статевих апаратів, фізіологічні бар’єри і т. д.

У нормально раздельнополих тварин і людини зустрічається аномальний гермафродитизм. Зазвичай він виникає як результат геномних порушень – тобто змінюється число статевих хромосом по відношенню до аутосомам. Проте причиною виникнення аномального гермафродитизму можуть бути гормональні порушення. В одних випадках у тварин розвиваються жіночі і чоловічі статеві залози, в інших випадках статеві залози належать одному підлозі, а вторинні статеві ознаки демонструють приналежність до іншого статі. В результаті у самок розвивається мужеподобіе (маскулінізація), а у самців – женоподобіе (фемінізація).

Посилання на основну публікацію