Роль печінки. Функції товстого кишечника

Всмоктування. Всмоктування – це надходження різних речовин в кров і лімфу. У травній системі відбувається всмоктування продуктів розщеплення поживних речовин. Це дуже важливий процес, тому що саме таким шляхом організм отримує всі необхідні йому речовини та енергію.
У різних частинах травного тракту всмоктування відбувається по-різному. Наприклад, вода і розчинені в ній мінеральні солі можуть всмоктуватися протягом всього шлунково-кишкового тракту: в ротовій порожнині, шлунку, тонкому і товстому кишечнику. У шлунку в невеликій кількості всмоктуються також глюкоза і амінокислоти. Однак більшість поживних речовин проникає в кров і лімфу через стінку тонкого кишечника в худої і клубової кишці.

Всмоктування поживних речовин відбувається в кишкових ворсинках, які є виростами кишкової стінки. Ворсинок так багато, що внутрішня поверхня кишечника здається бархатистою (рис. 98, 99).
У кожну ворсинку входять нерви, кровоносні судини (артериола і венула, пов’язані мережею капілярів) і сліпо закінчується лімфатичний капіляр. Продукти розщеплення крохмалю (глюкоза) і розщеплювання білків (амінокислоти) надходять в кров. Продукти розщеплення жирів (гліцерин і жирні кислоти) поглинаються епітелієм і перетворюються в його клітинах в жирові речовини, характерні для даного організму. Ці жирові речовини надходять в лімфатичні судини, які знаходяться в центрі ворсинки.
Вода, деякі солі (хлориди) і ряд вітамінів всмоктуються пасивно – шляхом дифузії або осмосу. А ось проникнення амінокислот, глюкози, іонів кальцію та деяких інших речовин вимагає витрат енергії і протікає завдяки активній діяльності клітин ворсинок.

Глюкоза і амінокислоти, що надійшли в кров, направляються до печінки. Жир, минаючи печінку, слід в жирові депо організму, наприклад в підшкірну клітковину.
Печінка і її роль в організмі. Поряд з синтезом жовчі печінка виконує безліч інших найважливіших функцій. Кровоносні судини, що відходять від кишечника та шлунка, впадають в ворітну вену. Вона несе кров в печінку (рис. 100). У ній венозна кров, що надійшла з кишечника, знову розтікається по капілярах. З крові, що знаходиться в них, витягуються і знешкоджуються шкідливі речовини. З надійшли амінокислот відбираються речовини, потрібні організму, а інші або втрачають аміак і перетворюються на вуглеводи і жири, або використовуються для створення інших амінокислот, відсутніх організму. У печінці синтезуються не всі амінокислоти. Ті з них, які синтезуватися в організмі не можуть, називають незамінними, їх нестача в їжі веде до порушень обміну речовин.
Печінка затримує зруйновані еритроцити. Міститься в них гемоглобін використовується для вироблення жовчі. Отруйні солі амонію, що утворюються в результаті окислення білків, у печінці перетворюються в сечовину – менш токсична речовина, яка виводиться з сечею.
Печінка бере участь у підтримці сталості вмісту глюкози в крові. Якщо воротная вена приносить занадто багато глюкози, печінка затримує її надлишки і перетворює їх в нерозчинний з’єднання – глікоген. При нестачі глюкози в крові глікоген печінки перетворюється на глюкозу, яка надходить у кров. Воротна вена може приносити в печінку різну кількість глюкози, але в печінкову вену (а потім і в усі клітини організму) надходить щодо постійна кількість глюкози.
Товстий кишечник. У людини товстий кишечник має довжину 1,5-2 м, ширину 4-7 см і складається з кількох відділів: сліпий, ободової, сигмоподібної і прямої кишки. Слизова оболонка товстого кишечника позбавлена ​​ворсинок, утворює складки і містить залози, що виділяють слиз. Оскільки через мембрану клітини поживні речовини можуть проникати лише в розчиненому вигляді, по ходу травного каналу їжа послідовно розбавляється водою. Вона міститься в слині, шлунковому, підшлунковому і кишковому соках, а також у жовчі. Головна функція товстої кишки полягає в тому, щоб відокремити воду, що залишилася від неперетравлених залишків їжі. Вода в товстій кишці всмоктується в кров, неперетравлені залишки ущільнюються. Формуються калові маси, які через пряму кишку видаляються з організму.

 

Від початкового відділу товстого кишечника – сліпої кишки відходить червоподібний відросток – апендикс (рис. 101). У травоїдних тварин сліпа кишка досягає великого розміру. У ній поселяються мікроорганізми, що руйнують клітковину, а також інші трудноперевариваемие речовини рослинної їжі, і апендикс відіграє в цьому процесі важливу роль. Для людини ж у зв’язку з іншим характером харчування ця функція апендикса великого значення не має.
Запалення апендикса – апендицит. Він проявляється болем у правій нижній частині живота. У людини підвищується температура тіла, може виникнути блювота. Необхідно негайно звернутися до лікаря, так як з запаленого апендикса інфекція може потрапити в черевну порожнину і викликати небезпечне для життя запалення – перитоніт. До приходу лікаря хворому не можна давати послаблюючі, ставити на живіт грілку, застосовувати клізму і знеболюючі препарати. Від їжі слід утримуватися до з’ясування діагнозу.

Посилання на основну публікацію