Зміст статті
Існує кілька варіантів розподілу мікробів по категоріях і один з них – характер трофічних (живильних) зв’язків між бактерією і органічним матеріалом. За цією ознакою мікроби діляться на сапротрофів (сапрофітів) і паразитів. Бактерії сапротрофи відіграють ключову роль в переробці відмерлої органіки і завершенні кругообігу азоту в природі, бактерії-паразити харчуються за рахунок живих організмів і відіграють важливу роль в еволюційному русі останніх.
Види бактерій за способом живлення
Сапрофітні бактерії – одна з найчисленніших груп мікроорганізмів. Якщо говорити про місце сапротрофів в екологічних системах, то вони завжди витісняють гетеротрофів. Гетеротрофи – це організми, які самі не можуть виробляти органічні сполуки, а тільки зайняті переробкою вже наявного матеріалу.
У групі сапротрофів є представники багатьох родин і родів бактерій:
- Синьогнійна паличка (Pseudomonas);
- Кишкові палички (Proteus, Escherichia);
- Morganella;
- Klebsiella;
- Bacillus;
- Клостридії (Clostridium) та багато інших.
Сапротрофи населяють всі середовища, в яких присутня органіка: багатоклітинні організми (рослини і тварини), ґрунти, вони знаходяться в пилу і у всіх видах водойм (крім гарячих джерел).
Очевидним для людини результатом дії сапрофітних організмів є утворення гнилі – так виглядає процес їх живлення. Саме гниття органічного матеріалу – свідчення того, що за справу взялися сапротрофи.
У процесі гниття з органічних сполук вивільняється і повертається в ґрунт азот. Реакції супроводжуються характерним сірководневим або аміачним запахом. З цього запаху можна ідентифікувати початок процесу гнильного розкладу відмерлого організму або його тканин.
Мінералізація органічного азоту (амоніфікація) і його перетворення в неорганічні сполуки – така ключова роль у природі відведена сапрофітним організмам.
Фізіологічні процеси
Сапротрофи, як одна з найчисленніших груп, мають у своїх рядах представників із самими різними фізіологічними потребами:
- Анаероби. Для прикладу можна розглянути кишкову паличку, яка здійснює свої життєві процеси без участі кисню, хоча може жити в кисневому середовищі.
- Аероби – бактерії, що беруть участь в розкладанні органіки в присутності кисню. Так, у свіжому м’ясі присутні гнильні диплококки і трьохчленисті бактерії. На початковому етапі вміст аміаку (продукту життєдіяльності гнильної мікрофлори) в м’ясі не перевищує 0,14%, а у вже підгнилих – 2% і більше.
Приклад спороутворюючих бактерій – Клостридії.
Неспороутворюючих бактерій – кишкова і синьогнійна палички.
Незважаючи на різноманіття фізіологічних груп, об’єднаних за ознаками сапрофітності, кінцеві продукти діяльності цих бактерій мають практично однаковий склад:
- трупні отрути (біогенні аміни з сильним неприємним трупним запахом, токсичність цих сполук невелика);
- ароматичні сполуки, такі як скатол і індол;
- сірководень, меркаптани, диметилсульфоксид і т. д.
Бактерії сапрофіти і паразити
З усіх перерахованих продуктів гниття найнебезпечнішими і токсичними для людини є останні (сірководень, меркаптани і диметилсульфоксид). Саме вони викликають сильні отруєння, аж до летального результату.
Взаємодія
Сапротрофні бактерії є обов’язковою частиною будь-якого мікробного співтовариства, в яке входять і мікроорганізми паразити, та молочнокислі бродильники, і в деяких випадках гриби.
Для прикладу можна розглянути мікрофлору кишківника людини. Здорова мікрофлора, яка забезпечує нормальну переробку їжі, складається в основному з молочнокислих бактерій. Вони створюють в кишківнику таке середовище, яке пригнічує присутніх представників сапротрофів і паразитів.
Алергени бактерій застосовують з діагностичною метою.
Але як тільки в кишківнику перестає вироблятися необхідна кількість молочної кислоти, з’являються сприятливі умови для харчування, росту і розмноження гнильної мікрофлори, яка відразу починає труїти людину продуктами своєї життєдіяльності, що тягне найсильніші ураження.
Гниття деревини
Переробка відмерлої деревини і повернення в ґрунт неорганічних сполук, з яких вона складалася, також проводиться при участі бактерій сапротрофів. Але якщо при розкладанні тваринної органіки їм відведена ключова роль, то деревину в основному розкладають гриби.
Гнильні процеси в дереві викликають не цвілеві гриби. Поразка деревини цвілевим грибом незначно впливає на цілісність деревних волокон і загальний вигляд дерева. Пошкодження, завдані дереву цвілевим грибом, легко видаляються.
Справжній ворог деревини – домовий гриб-руйнівник. Цей мікроорганізм (еукаріот) перетворює деревину в труху, непридатну для подальшого використання. Наявність у тканинах дерева справжнього домового гриба знижує якість деревини в кілька разів. Такий матеріал вже не використовують для виробництва надійної і красивої продукції з деревини.
Сапротрофи (як бактерії, так і гриби) харчуються тими предметами, які мають певну матеріальну цінність для людини. Фактично вони псують здоров’я людини, її будинку, їжу, одяг і урожай. Але природа не може обійтися без цієї дуже важливої групи бактеріальної спільноти. Ось чому людині потрібно шукати шлях не як знищити сапротрофів, а як убезпечити себе від продуктів їх життєдіяльності.