Роль атмосферного кисню

Поява вільного кисню і накопичення його в атмосфері зіграло важливу роль в розвитку більш досконалих форм життя. Первинна атмосфера Землі містила отруйні гази – метан і аміак. Кожен, кому коли-небудь доводилося нюхати нашатирний спирт, легко зрозуміє, що жити в атмосфері аміаку неможливо. У міру накопичення кисню в атмосфері метан поступово окислюється з утворенням вуглекислого газу і води.

Аміак також реагував з киснем; в результаті виходили азот і вода:
4NH3 + 3O2 -> 2N2 + 6H2O.
Ці реакції не тільки очищали атмосферу від отруйних газів і робили її придатною для життя, але і звільняли (реакція з метаном) додаткові кількості вуглекислого газу для фотосинтезу. Поступово склад повітря наближався до сучасного, т. Е. Містив в основному азот, кисень і невеликі кількості вуглекислого газу.

Кисень в атмосфері виконував ще одну функцію, що сприяла розвитку життя на Землі. Як уже згадувалося, Земля піддавалася інтенсивному впливу сонячних променів, яке було згубним для життя. Вода добре поглинає іонізуюче випромінювання, і тому життя була можлива в океані. На суші, проте, захисту від випромінювання не існувало. У міру накопичення кисню частина його піднімалася у верхні шари атмосфери і створювала там шар озону. Озон О3 активно поглинає іонізуюче випромінювання; так поступово на Землі створилися такі умови, що життя змогла «вийти з води».

Поява атмосфери, сприяли розвитку життя, було кульмінаційним етапом перетворення Землі в ту планету, яку ми знаємо тепер. Поверхня Землі охолола до температури, що допускає розвиток життя; згубний випромінювання перестало досягати земної поверхні; замість метану й аміаку в атмосфері накопичилися гази, які можна було використовувати в процесах життєдіяльності; основним шляхом уловлювання енергії став процес фотосинтезу. Однак в результаті всіх цих змін мимовільне зародження життя стало неможливим. Відтепер тільки живе породжувало живе.

...
ПОДІЛИТИСЯ: