Регуляція синтезу білка на рівні трансляції

Регуляція на рівні трансляції пов’язана з наявністю так званих ізоакцепторні тРНК. Ці тРНК переносять одну і ту ж амінокислоту на рибосоми, але пізнають різні кодони на іРНК, так як самі мають різні Антикодон.

Наприклад, дві ізоакцепторні ізолейціновие тРНК печінки кролика включають лейцин в різні місця синтезується поліпептидного ланцюга, оскільки одна з них пізнає кодон ЦУЦ, а інша ЦУУ. Синтез амінокислоти регулюється співвідношенням цих тРНК в клітці. При зараженні кишкової палички фагом Т4 ДНК фага контролює синтез особливої нуклеази, руйнує одну з лейцінових тРНК, ту, що пізнає кодон ЦУГ.

Так як цей триплет практично відсутня в іРНК фага, синтез фагових білків відбувається нормально, а синтез бактеріальних білків гальмується. Певну роль в регуляції можуть грати так звані супресорні тРНК, тобто такі тРНК, які в результаті мутації придбали здатність впізнавати нонсенс-кодони. При наявності подібних тРНК синтез білка навіть при виникненні нонсенс-мутації відбувається нормально.

Підрахунок числа білків грунтується на зіставленні кількості ДНК в даному геномі із середнім вмістом амінокислотних залишків у білку. У ядерній ДНК E. coli налічується приблизно 4 X 106 нуклеотидних пар або 4000 kb (кілобаз, де 1 kb дорівнює 1000 підстав або пар основ). Прийнято вважати, що середнє число амінокислот у білку становить 330. Значить, при тріплетном коді для кодування середнього за розміром білка необхідно зх 330 = 1000 нуклеотидів у ланцюгу ДНК або 1000 пар нуклеотидів в двох ланцюгах ДНК. Значить, число різних білків, що кодуються кліткою кишкової палички, не перевищує (4 X 106) 1000 = 4000.

...
ПОДІЛИТИСЯ: