✅Регуляція онтогенезу

Індивідуальний розвиток і зростання генетично детерменіровані, тобто генотип особини обумовлює певну послідовність етапів розвитку і зростання, а також тип розвитку на різних стадіях онтогенезу.

У розвитку відзначається єдність:

  • безперервного і перервного;
  • поступового і циклічного.

В онтогенезі чергуються періоди прискореного розвитку з етапами відносної стабілізації.

Для онтогенезу характерна гетерохронія в закладці і дозріванні різних систем і тканин організму, а також різних ознак в одній системі. Для постембріонального періоду хребетних властива індивідуальна різноманітність вікової динаміки, яка обумовлена взаємодією генетичних і середовищних факторів.

Специфікою біології розвитку людини є опосередкований вплив екологічних факторів через соціально-економічні та соціально-психологічні умови.

На всіх етапах онтогенезу гени регулюють і контролюють розвиток організму.

В овогенезі в клітинах синтезується велика кількість різних видів інформаційних та рибосомальних РНК, які активуються після запліднення і контролюють розвиток зародка від зиготи до стадії бластули.

Гени самого зародка починають функціонувати у різних видів хребетних на різних стадіях дроблення (наприклад, у людини на стадії двох бластомерів), і продукти їх діяльності починають регулювати розвиток зародка.

Таким чином, ранні етапи розвитку регулюються материнськими і зародковими генами.

Починаючи зі стадії гаструли у багатьох видів хребетних розвиток організму регулюється тільки продуктами діяльності власних генів зародку.

Регуляція експресії генів у процесі розвитку організмів здійснюється на всіх етапах синтезу білка як за типом індукції, так і за типом репресії, причому контроль на рівні транскрипції визначає час функціонування та характер транскрипції даного гена.

Модель каскадної ембріональної індукції пояснює певну зміну стадій онтогенезу шляхом послідовної активації відповідних стадіоспеціфічних генів.

Так, індуктор взаємодіє з сенсорним геном, активуючи ген-інтегратор, продукт діяльності якого діє через промотор  на структурні гени (Сr1, Сr2, і Сr3). Своєю чергою, продукт діяльності структурного гена Сr3 є індуктором для структурних генів Сr4, Сr5 і т. д.

Посилання на основну публікацію