Регіони Росії з несприятливою екологічною ситуацією

Регіони Росії з несприятливою екологічною ситуацією:
– Кольський півострів;
– Московський регіон;
– Північний Прикаспій;
– Середнє Поволжя і Прикамье;
– Промислова зона Уралу;
– Нафтогазопромислові райони Західного Сибіру;
– Кузбас;
– озеро Байкал;
– Норільський промисловий район;
– Нова Земля;
– Зона впливу аварії на Чорнобильській АЕС;
– Прибережні зони Чорного та Азовського морів.
У більшості регіонів на першому місці залишається проблема забруднення природного середовища, загрозлива здоров’ю населення великих промислових центрів.
У промисловій зоні Кольського півострова гостра екологічна ситуація склалася внаслідок високої чутливості північних екосистем до техногенних впливів, особливо до кислотних опадів, що утворюється внаслідок викидів від підприємств кольорової металургії.
Концентрація обробної й переробної галузей, висока урбанізація і найбільша в Росії щільність заселення Волзько-Окського межиріччя визначили формування ареалу забруднення природного середовища з «піком» у Москві. За рівнем забруднення Московський регіон стоїть в одному ряду з Уралом і Кузбасом. Джерелами забруднення тут, крім промисловості, є автотранспорт і сільське господарство.
Гостра екологічна та санітарно-гігієнічна обстановка в Північному Прикаспії обумовлена ​​діяльністю Астраханського газового комплексу. В результаті тут відзначається зростання захворюваності населення, особливо дитячого.
Екологічна ситуація в Середньому Поволжі визначається насамперед високою концентрацією нафтовидобувної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості.
Уральський регіон характеризується дуже високим рівнем забруднення повітряного і водного середовищ. Так, на Середньому Уралі, де особливо розвинені нафтопромислові комплекси (ареал Єкатеринбург – Нижній Тагіл), спостерігається підвищення рівня захворюваності серцево-судинними та онкологічними захворюваннями, розширення вогнищ небезпечного забруднення вод Ками соликамск хімічним комбінатом, загибель лісів під впливом місцевих кислотних дощів. Обсяг шкідливих викидів на Південному Уралі – 5-5,5 млн т на рік, це в 2 рази більше, ніж на Північному Уралі, в результаті чого тут складається найбільш гостра екологічна ситуація. Всі основні промислові вузли Південного Уралу відносяться до числа найбільш екологічно напружених в країні, виділяючись також підвищеним рівнем захворюваності, тяжким станом водопостачання, забрудненням території.
Загальна, вкрай несприятлива екологічна ситуація загострена радіоактивним забрудненням в районі Челябінська і негативними наслідками екстенсивного землеробства в сухостеповій зоні.
Нафтогазопромислові підприємства Західного Сибіру зосереджені в основному в Обско-іртишських регіоні, для якого характерно лісопромислове освоєння.
Кризовий стан природного середовища Кузбасу обумовлено високою концентрацією базових галузей промисловості. Ситуація посилюється метеорологічними умовами – частими штилями і інверсіями, що перешкоджають розсіюванню домішок у приземному шарі.
Критичний стан озера Байкал є результатом впливу на нього господарської діяльності на прилеглих територіях. В умовах холодного клімату і гірського рельєфу викиди і стоки шкідливих речовин, слабо асимілюючись, утворюють шлейфи забруднень (до 200-400 км) і вогнища довго зберігаються забруднень у їхніх джерел. Тому збереження Байкальського резервуара чистої води – головна комплексна проблема регіону.
Ареал навколо Норильська за гостротою екологічної ситуації зіставимо з Уралом і Кузбасом. Викиди в атмосферу тільки одного діоксиду сірки Норильским гірничо-металургійним комбінатом становлять близько 20% від викидів цього газу по країні.
На екологічну ситуацію в Росії великий вплив робить стан довкілля суміжних держав. У свою чергу, антропогенні джерела забруднення на території Росії впливають на екологічну обстановку в цих країнах. Головним чином, це обумовлено як транскордонним перенесенням забруднювачів в атмосфері, так і зміною кількості водних ресурсів у межах міждержавних басейнів поверхневих і підземних вод.

Посилання на основну публікацію