Регенерація у тварин

Здатність одних тканин індукувати ріст інших прилеглих тканин зберігається до деякої міри у дорослих тварин. У найбільшій мірі ця здатність проявляється у примітивних тварин, тканини яких відносно мало диференційовані. Наприклад, губки, у яких майже всі клітини однакові, можна подрібнити, протираючи їх крізь дрібне сито, і все ж з кожного шматочка розвинеться нова ціла губка. Багато з цих шматочків не крупніше однієї клітини. Отже, кожна клітина губки зберігає, мабуть, таку ж здатність до розвитку, яка властива зиготі. Кишковопорожнинні (гідра, медуза і інші) в дорослому стані – більш диференційовані тварини, ніж губки, однак і вони мають дуже високу здатність до регенерації.

Так, гідру можна розрізати на кілька окремих шматків, і з кожного розвинеться нова тварина. І губки, і кишковопорожнинні здатні до безстатевого розмноження шляхом брунькування. В міру ускладнення будови тварин і підвищення спеціалізації їх клітин здатність до регенерації поступово зменшувалася. Так, якщо дощового черв’яка розрізати навпіл, то передня частина тіла відновлює відсутню половину, але не навпаки, тобто хвостова частина тіла не може регенерувати голову.

Морська зірка має здатність відновлювати відірвані промені; якщо ж її розрізати навпіл, то шляхом регенерації утворюються дві нові. У членистоногих, наприклад у рака, може відновитися одна з ніг, але якщо його розрізати навпіл, то він гине. Регенерація однієї кінцівки можлива у тритона, але неможлива у жаби. Здатністю до регенерації хвоста мають багато ящірок; так, деякі з них самі обривають свій хвіст, рятуючись від ворога, і самі при цьому благополучно вислизають. Незабаром у них відростає новий хвіст. Хвіст взагалі має складну структуру; чому ж регенерація хвоста у ящірок можлива, а регенерація кінцівок – ні?

Чим жаба відрізняється від тритона в сенсі здатності до регенерації? Розходження в ступені спеціалізації клітин не можуть при цьому мати значення, оскільки тканини кінцівки тритона не менш диференційовані, ніж у жаби.

Виконані вченими експерименти проливають певне світло на цю проблему. Якщо у тритона відрізати ногу, а частину, що залишилася обробити хімічною речовиною, що руйнує нервові закінчення, то регенерації кінцівки не відбувається. Отже, нерви беруть якусь участь в процесі відновлення втраченого органу. Щоб переконатися в цьому, можна перерізати нерв, що йде до решти ноги; в цьому випадку регенерації не настає. Якщо ж перерізати рухові, але зберегти чутливі нервові волокна, то регенерація має місце; навпаки, при перерізці чутливих нервів і збереженні рухових регенерації не відбувається. Звідси випливає, що чутливі нерви, мабуть, стимулюють відновлення органів. Це в якійсь мірі пояснює, чому у людини язік має високу здатність до регенерації: справді, в цьому органі особливо багато чутливих нервових закінчень.

...
ПОДІЛИТИСЯ: