Раси людини – реферат

Ми всі різні: відрізняємося один від одного кольором очей, волосся, відтінками шкіри, зростом, масою тіла, рисами обличчя. Все це – індивідуальні відмінності. Але є ознаки, за якими розрізняються цілі спільності людей, – раси. Раса – це історично сформована група людей, об’єднаних спільністю походження, територією проживання, загальними морфологічними і фізіологічними спадковими особливостями, а також традиціями і звичаями.

Питання про походження та класифікації рас має давню історію. Першу спробу описати людські раси зробив в XVII в. француз Берньє. Пізніше К.Лінней виділив чотири раси: американську, європейську, азіатську і африканську.

В даний час більшість вчених виділяють три великі раси і кілька десятків малих. Великі раси – екваторіальна (австрало-негроїдної), євразійська (європеоїдна) і азіатсько-американська (монголоїдна).

Представники екваторіальної раси живуть в основному в тропічних районах Старого Світу. Для них характерні темна шкіра, хвилясте або кучеряве волосся, широкий плескатий ніс з великими ніздрями, товсті губи.

Область поширення євразійської раси – Європа, частина Азії, Північна Африка, Америка. Для її представників характерні світла, іноді смаглява шкіра, прямі, іноді хвилясті м’які волосся, довгий ніс, тонкі губи, зазвичай добре розвинені волосся на обличчі (вуса, борода).

Азіатсько-американська раса поширена в Америці, Центральній і Східній Азії. У представників цієї раси прямі, чорні, жорсткі волосся, а вуса і борода ростуть слабо. Шкіра швидше смаглява, ніж світла. У монголів ніс середньої ширини, виступає мало, а в американських індіанців ніс довгий, сильно виступаючий. Найбільш характерними ознаками цієї раси є широке обличчя, виступаючі вилиці, вузька очна щілина, середні по товщині губи, складка шкіри біля внутрішнього кута ока, утворена шкірою верхньої повіки (епікантус).

Однак і всередині однієї раси зустрічаються групи людей, що відрізняються один від одного. Наприклад, малаєць зовні не дуже схожий на бурята або евенка. Негроїди-пігмеї з берегів річки Конго відрізняються від бушменів пустелі Калахарі. Європеоїди Північної Європи (норвежці, шведи) – ясноокі, світловолосі, светлокожие – мало нагадують жителів півдня, в більшості своїй карооких і смуглокожіх. Тому вчені виділяють кілька десятків дрібніших рас – другого і третього порядку.

В даний час люди активно переміщаються по всьому світу, переїжджають з місця на місце. Так, наприклад, європеоїди живуть на всіх материках. Представники різних рас одружуються. Вчені вважають, що в Росії в даний час 45 млн осіб належать до перехідного європеоїдної-монгольського типу.

Виникли раси дуже давно. Перше поділ на два великих стовбура, монголоидную і європеоїдної-негроїдної раси, відбулося, мабуть, 90-92 тис. Років тому. Припускають, що поділ європеоїдів і негроїдів сталося 50 тис. Років тому.

Вчені досі сперечаються про механізм утворення рас. Багато ознак рас носять явно пристосувальний характер. Так, темна шкіра негроїдів краще захищає їх від ультрафіолетових променів, ніж світла шкіра – європеоїдів. Кучеряве волосся служать хорошим теплоізолятором на пригріві. Проте остаточно роль цих рис залишається недоведеною, так як в цих же умовах в даний час живуть і представники інших рас.

Важливим фактором в освіті рас могла стати їх ізоляція. Легко уявити собі, що в якихось групах людей, що живуть ізольовано від решти світу, виникали якісь нові ознаки – форма носа, губ і т. Д. Люди – носії цієї ознаки вступали в шлюб тільки всередині своєї групи. Їх потомство вступало в шлюб також всередині цієї групи. З часом новий ознака ставав надбанням усіх членів цієї групи.

Незважаючи на відмінності між расами, все сучасне людство представлено одним видом – Людина розумна (Homo sapiens}. Це підтверджується насамперед тим, що у одружуються представників різних рас народжується плідне потомство.

Довгий час деякі вчені (а дехто й досі) прямо пов’язували біологічні особливості представників різних рас з рівнем їхньої культури, намагалися порівнювати народи, що стоять на різних щаблях розвитку, людей різного соціального стану. Ці помилки лягли в основу теорії расизму. Її прихильники стверджували, що існують раси вищі і нижчі, і цим виправдовували панування одних народів над іншими.

Посилання на основну публікацію