Рак гортані

Рак не виникає раптово, в більшості випадків йому передують передпухлинні зміни, що сприяють або ведуть до розвитку пухлини. Якщо говорити про гортані, то до злоякісного переродження її клітин можуть призводити хронічні запалення і доброякісні пухлини.

Виникненню раку гортані сприяють куріння і часте вживання спиртних напоїв. Тютюновий дим – складна «гримуча» суміш майже 300 різних речовин, що містить і нікотин. Він – головний «винуватець» пристрасті до тютюну, проте ця сильна отрута не вважається однією з основних причин виникнення різних пухлин. У димі міститься безліч інших токсичних речовин, досить велика кількість різних частинок кіптяви. Вони не тільки дратують і обпалюють слизову оболонку порожнини рота, глотки, а також гортані і легенів, а й осідають в цих органах, викликають і підтримують хронічне запалення слизових, що сприяє виникненню новоутворень через десять – тридцять років. Серед різних хворих на рак гортані до вісімдесяти відсотків курців. Зростаюче число жінок, що палять веде до збільшення захворюваності на рак і серед них.

Пухлина значно легше попередити, ніж лікувати. Заходи профілактики:

• наполегливо лікуєте хронічні захворювання;

• припиняйте куріння і надмірне вживання алкоголю;

• своєчасно видаляйте доброякісні пухлини;

• домагайтеся від начальства усунення професійних шкідливих умов на роботі.

Серед пухлин наших верхніх дихальних шляхів рак гортані займає перше місце. У Білорусі кількість хворих на рак гортані щороку зростає до 10% (аварія на Чорнобильській АЕС не вплинула на цю статистику).

Будова гортані. Гортань є хрящову трубку на передній поверхні шиї на рівні III-IV шийних хребців. У чоловіків гортань виступає під шкірою у вигляді так званого кадика, або Адамова яблука. Зверху гортань повідомляється з горлом, а внизу переходить в трахею.

Остов гортані складається з хрящів, з’єднаних між собою зв’язками, суглобами і м’язами. Порожнина гортані як правило вистелена спеціальної слизовою оболонкою і умовно поділяється на 3 відділи: вестибулярний, середній і подскладочний. Ці особливості значною мірою визначають і відмінність клінічного перебігу пухлин гортані.

Середній відділ завжди складається з голосових складок. Це найбільш важливе освіту гортані: прикріплений до передньої і задньої стінок, голосові складки можуть натягатися і розслаблятися, зближуватися і розходитися.

Над ними розташовані надгортанник, вестибулярні і черпалонадгортаннимі складки, що відносяться до вестибулярному відділу. Між голосовими і вестибулярними складками є щілиноподібні поглиблення – гортанні шлуночки. Частина гортані, розташована нижче голосових складок, відноситься до підзв’язкового відділу.

Головні фізіологічні функції гортані – голосоутворювальні, дихальна і захисна (остання забезпечує непроникнення їжі і чужорідних тіл в трахею і легені).

Ознаки пухлини гортані.

Вони дуже різноманітні і часто залежать від форми, а також місця зростання пухлини і ступеня її поширення. У початковий період даного захворювання симптоми незначні і невизначені, особливо при пухлинах вестибулярного і подскладочного відділів. Охриплість з’являється рано тільки при раку голосової складки, однак і в цьому випадку хворі часто пояснюють її переохолодженням або курінням. У міру зростання, що розглядається, пухлини захриплість досить швидко посилюється до цілковитої втрати голосу, з’являються утруднення дихання, задишка.

Скарги на пухлину, що починається в вестибулярному відділі, зазвичай з’являються лише при поширенні її на сусідні частини. Якщо пухлина проростає на голосові складки – виникає захриплість, якщо на надгортанник – болі при ковтанні, кашель, при цьому біль може віддавати у вухо.

Скарги на пухлину, що починається в вестибулярному відділі

Пухлина нашого подскладочного відділу діагностується ще пізніше. Поки вона не проросте на голосові складки (з’явиться захриплість) або ви не вийдете з більшу частину подскладочного відділу нашої гортані (викличе утруднене дихання), виражених скарг немає.

У деяких хворих перша ознака захворювання – збільшення лімфатичних вузлів на шиї з однієї або обох сторін.

З’ясовуйте причини захриплості і болю в горлі – своєчасно звертайтеся до отоларинголога!

Для з’ясування діагнозу при необхідності роблять рентгенівські знімки, проводять огляд гортані ендоскопом і т.д. При наявності вираженого запалення і підозрі на пухлину лікар може провести протизапальне лікування протягом семи – десяти днів (голосовий спокій, ін’єкції антибіотиків, інгаляції або вливання масла в гортань). Але запам’ятайте: при найменшій підозрі на пухлину не можна застосовувати зігріваючі компреси і інші теплові процедури.

Після лікування також необхідний ретельний огляд. Якщо згодом знову з’являються охриплість або болю, необхідні повторне звернення і, можливо, консультація більш досвідченого лікаря. Для остаточного підтвердження діагнозу проводиться біопсія – з гортані береться шматочок тканини для дослідження.

При ранньому зверненні за допомогою пухлини гортані повністю виліковні.

Воно може бути консервативним і хірургічним, що залежить від локалізації пухлини і її величини. Лікування раку гортані починають з променевого або химиолучевого. При початкових стадіях лікування досягається в вісімдесяти п’яти – дев’яносто відсотків випадків. Ефективність опромінення поширених пухлин значно нижче, однак за тридцять – сорок відсотків випадків вдається домогтися стійкого вилікування навіть великих пухлин. Існує конкретна залежність результатів лікування від своєчасної локалізації пухлини.

Існує конкретна залежність результатів лікування від своєчасної локалізації пухлини.

Консервативного лікування найкраще піддаються пухлини голосової складки, набагато гірше – пухлини вестибулярного відділу. Пухлини подскладочного простору лікуються тільки хірургічним методом. Результати багато в чому визначаються загальним станом хворого, його різних біологічних особливостей і від певної психологічної налаштованості на одужання.

Якщо хворий довіряє лікарю, дисциплінований, не втрачає присутності духу, лікування може відбуватися значно успішніше, в той час як недовіра, песимізм і панічний настрій сильно шкодять лікуванню.

Після променевої або хіміопроменевої терапії функція гортані не порушується, у хворих зникають захриплість і болю.

У ряді випадків необхідно хірургічне втручання. При невеликій пухлині, коли видаляють тільки частину гортані, голосова та дихальна функції зберігаються. Однак через пізнє звернення хворих частіше доводиться повністю видаляти гортань, в результаті хворий позбавляється гучного голосу, а подих здійснюється через отвір на шиї. Після загоєння рани пацієнт заново «вчиться говорити», і через два – три місяці у нього з’являється досить виразна мова.

Збільшені лімфатичні вузлики на шиї в більшості випадків підлягають хірургічному лікуванню. Однак нерідко хворі відмовляються від операції. Коли ж вони переконуються в наявності новоутворення, лікування виявляється малоефективним, великі пухлини не завжди вдається вилікувати.

Після проведеного лікування необхідний ретельний нагляд фахівця протягом ряду років – з метою своєчасного лікування можливих ускладнень, рецидивів пухлини або появи їх метастазів. Перші шість – вісім місяців необхідні щомісячні огляди, потім один раз в два – три місяці.

Працездатність після лікування залежить від виду та обсягу лікування і спеціальності пацієнта. Після променевої терапії більшість хворих повертається на колишнє місце роботи, а після видалення гортані – близько 30% хворих.

При захриплості не слід місяцями займатися самолікуванням, покладатися на «народні» кошти – як можна раніше звертайтеся до лікаря. Не можна відмовлятися від пропонованого фахівцями лікування та операції. Все, що рекомендує лікар, потрібно не йому, а хворому, і про це треба пам’ятати.

...
ПОДІЛИТИСЯ: